Сероквель XR табл.300мг №60

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Сероквель XR

Торговое название
СЕРОКВЕЛЬ XR

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Quetiapine

Латинское название
Seroquel XR

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина:
таблетки по 50 мг містять 50 мг кветіапіну (57,56 мг у формі кветіапіну фумарату);
таблетки по 200 мг містять 200 мг кветіапіну (230,26 мг у формі кветіапіну фумарату);
таблетки по 300 мг містять 300 мг кветіапіну (345,38 мг у формі кветіапіну фумарату);
таблетки по 400 мг містять 400 мг кветіапіну (460,50 мг у формі кветіапіну фумарату);
допоміжні речовини:
целюлоза мікрокристалічна; натрію цитрат; лактози, моногідрат; магнію стеарат; гіпромелоза 2208; гіпромелоза 2910; поліетиленгліколь 400; титану діоксид (Е 171);
для 50, 200 та 300 мг: оксид заліза, жовтий (Е 172);
для 50 мг: оксид заліза, червоний (Е 172).

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки пролонгованої дії по 50 мг № 60
Таблетки по 400 мг містять 400 мг кветіапіну (460,50 мг у формі кветіапіну фумарату)
Таблетки по 200 мг містять 200 мг кветіапіну (230,26 мг у формі кветіапіну фумарату)
Таблетки по 300 мг містять 300 мг кветіапіну (345,38 мг у формі кветіапіну фумарату)

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Антипсихотичні засоби.
Код АТС N05A H04.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Кветіапін є атиповим антипсихотичним агентом. Кветіапін та його активний плазмений метаболіт N-дезалкіл кветіапін взаємодіють з багатьма нейротрансміттерними рецепторами. Кветіапін та N-дезалкіл кветіапін виявляють спорідненість до серотоніну мозку (5НТ2) та допамінових D1- та D2-рецепторів. Саме ця комбінація рецепторного антагонізму з більшою селективністю до 5НТ2 відносно рецепторів D2 вважається такою, що сприяє клінічним антипсихотичним ефектам та низькій схильності до екстрапирамідних побічних симптомів препарату Сероквель. Крім того, N-дезалкіл кветіапін має високу спорідненість до серотонінових 5НТ1 рецепторів. Кветіапін та N-дезалкіл кветіапін також мають високу спорідненість до гістамінергічних та адренергічних ?1-рецепторів та меншу спорідненість до адренергічних ?2-рецепторів. Кветіапін не має суттєвої спорідненості до холінергічних мускаринових або бензодіазепінових рецепторів.
Фармакодинамічні ефекти
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) у доклінічних дослідженнях виявили, що кветіапін відрізнявся від стандартних антипсихотичних засобів та мав атиповий профіль. Кветіапін не спричиняє надчутливості допамінового D2-рецептора після тривалого застосування. Кветіапін призводить лише до слабкої каталепсії при застосуванні доз, що ефективно блокують допаміновий D2-рецептор. Кветіапін демонструє селективність щодо лімбічної системи, спричиняючи при хронічному застосуванні деполяризаційну блокаду мезолімбічних, але не нігростріатальних допамінових нейронів. Після гострого та хронічного застосування у сенсибілізованих галоперидолом або у наївних мавп Cebus кветіапін демонструє мінімальну дистонічну лабільність. Результати цих тестів прогнозують, що Сероквель XR повинен мати мінімальну схильність до розвитку ЕПС. Також було зроблене припущення, що засоби з меншою схильністю до ЕПС можуть також мати меншу схильність спричиняти тардитивну дискінезію (див. розділ “Побічні реакції”).
Клінічна ефективність
Ефективність препарату Сероквель XR у лікуванні шизофренії була продемонстрована в одному 6-тижневому плацебоконтрольованому дослідженні у пацієнтів з шизофренією, які відповідали критеріям DSM-IV, та в одному активноконтрольованому дослідженні переведення з таблеток Сероквель на Сероквель XR клінічно стабільних пацієнтів з шизофренією.
Основною перемінною у плацебоконтрольованому дослідженні була зміна вихідних показників до кінцевої оцінки за загальною шкалою PANSS. Сероквель XR 400 мг/добу, 600 мг/добу та 800 мг/добу спричиняв статистично значиме покращання психотичних симптомів порівняно з плацебо. Ефективніть доз 600 мг та 800 мг перевищувала ефект дози 400 мг.
У 6-тижневому активноконтрольованому дослідженні переведення основною перемінною було кількісне співвідношення пацієнтів, які продемонстрували відсутність ефективності, тобто які припинили лікування в межах дослідження через відсутність ефективності або чия загальна оцінка за шкалою PANSS підвищилася на 20% або більше від моменту рандомізації до будь-якого візиту.
В довготривалому дослідженні у стабільних пацієнтів з шизофренією, яких підтримували на Сероквелі XR протягом 16 тижнів, Сероквель XR був ефективнішим за плацебо у попередженні рецидиву. Оцінювані ризики рецидиву через 6 місяців лікування становили 14,3% у групі лікування Сероквелем XR порівняно з 68,2% у групі плацебо. Середня доза становила 669 мг. Додаткових результатів щодо безпеки лікування Сероквелем XR протягом 9 місяців (в середньому 7 місяців) не отримано. Зокрема, частота повідомлень про небажані явища, пов’язані з ЕПС та збільшенням маси тіла, не збільшувалася при довготривалому лікуванні препаратом.
Відсутність індукції ЕПС вважається характерною ознакою атипових антипсихотиків.
У двох дослідженнях монотерапії у лікуванні маніакальних епізодів від помірного до тяжкого ступеня кветіапін продемонстрував більшу ефективність, ніж плацебо щодо зниження маніакальних симптомів на 3-му та 12-му тижнях. Даних довготривалих досліджень, які б демонстрували ефективність кветіапіну у запобіганні подальшим маніакальним або депресивним епізодам, немає. Дані про застосування кветіапіну у комбінації з дівалопроексом або літієм для лікування помірних або тяжких маніакальних епізодів на 3-му та 6-му тижнях є обмеженими; проте комбінована терапія переносилася добре. Дані продемонстрували адитивний ефект на третьому тижні. Інше дослідження не продемонструвало адитивного ефекту на шостому тижні. Даних про застосування комбінованої терапії довше 6-ти тижнів не існує. Середня доза кветіапіну на останньому тижні становила приблизно 600 мг/добу, приблизно 85% пацієнтів приймали дозу у межах 400 – 800 мг/добу.
На відміну від багатьох антипсихотиків кветіапін не призводить до тривалого підвищення рівня пролактину, що вважається характерною ознакою атипових засобів. У клінічних дослідженнях лікування багаторазовою фіксованою дозою пацієнтів з шизофренією не відмічалося різниці у рівнях пролактину по завершенню дослідження у групах кветіапіну в межах рекомендованих доз та плацебо.
У плацебоконтрольованих дослідженнях у пацієнтів похилого віку з психозом, пов’язаним з деменцією, частота виникнення побічних явищ з боку цереброваскулярної системи на 100 пацієнто-років в групі кветіапіну була не вище, ніж у пацієнтів, які одержували плацебо.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується та активно метаболізується. Приблизно 83% кветіапіну зв’язується з білками плазми. Пікові молярні концентрації у рівноважному стані активного метаболіту N-дезалкіл кветіапіну становлять 35% від тих, що спостерігаються для кветіапіну.
Фармакокінетика кветіапіну та N-дезалкіл кветіапіну є лінійною в межах схвалених доз. Кінетика кветіапіну не відрізняється у чоловіків та жінок.
Сероквель XR досягає пікових концентрацій у плазмі приблизно через 6 годин після застосування (Тmax). Сероквель XR демонструє дозопропорційну фармакокінетику для доз до 800 мг включно при застосуванні один раз на добу. Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) та площа під кривою концентрація-час (AUC) для препарату Сероквель XR, який застосовується один раз на добу, є порівняними з тими, що досягаються для такої ж загальної добової дози кветіапіну фумарату, таблеток з негайним вивільненням (Сероквель, таблетки вкриті оболонкою), який застосовується два рази на добу. Періоди напіввиведення кветіапіну та N-дезалкіл кветіапіну становлять приблизно 7 та 12 годин відповідно.
Середній кліренс кветіапіну в осіб похилого віку приблизно на 30-50% нижчий, ніж у дорослих людей віком 18-65 років.
Не було клінічно значимої різниці між пероральним кліренсом (CL/F) кветіапіну та його впливом у пацієнтів з шизофренією та біполярним психозом.
Середній плазмовий кліренс кветіапіну був зниженим приблизно на 25% у суб’єктів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв./1,73м2), проте індивідуальні величини кліренсу знаходяться в межах, характерних для нормальних суб’єктів. З сечею виводиться менше 5% середньої молярної фракції дози вільного кветіапіну та активного метаболіту N-дезалкіл кветіапіну.
Кветіапін активно метаболізується в печінці. Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше 5% кветіапіну не метаболізується і виводиться в незміненому вигляді зі сечею або фекаліями. Приблизно 73% радіоактивної мітки виводиться з сечею та 21% - з фекаліями. Середній плазмовий кліренс кветіапіну знижується приблизно на 25% у осіб з відомою печінковою недостатністю (стабільний алкогольний цироз). Оскільки кветіапін значною мірою метаболізується в печінці в осіб з печінковою недостатністю очікуються його підвищені рівні в плазмі. Для таких пацієнтів може знадобитися коригування дози (див. розділ “Спосіб застосування та дози”).
Дослідження in vitro встановили, що CYP 3А4 є основним ферментом, відповідальним за метаболізм кветіапіну. N-дезалкіл кветіапін, в основному, утворюється та виводиться за допомогою CYP 3A4.
Було виявлено, що кветіапін та декілька його метаболітів (включаючи N-дезалкіл кветіапін) мають слабку пригнічуючу активність відносно ферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 та 3А4 in vitro. Пригнічення CYP in vitro спостерігається лише при концентраціях, що приблизно в 5-50 разів перевищують ті, що спостерігаються при застосуванні доз 300-800 мг/добу у людини. Ґрунтуючись на отриманих in vitro результатах, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення метаболізму іншого препарату, метаболізм якого залежить від цитохрому Р450. В дослідженнях у тварин було виявлено, що кветіапін може індукувати ферменти цитохрому Р450. Проте у специфічному дослідженні взаємодії у пацієнтів з психозом не було виявлено підвищення активності цитохрому Р450 після застосування кветіапіну.
При дослідженні впливу їжі на біодоступність кветіапіну, було виявлено, що їжа з високим вмістом жирів призводить до статистично значимого підвищення Cmax та AUC препарату Сероквель XR, тобто 44% до 52% та 20% до 22%, відповідно, для таблеток 50мг та 300мг. Сероквель XR слід приймати щонайменше за годину до вживання їжі.

Показания к применению
Показання.
Сероквель XR показаний для
- лікування шизофренії;
- лікування маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярним психозом.
Сероквель XR є ефективним у запобігання рецидиву у стабільних пацієнтів з шизофренією, які отримували підтримуюче лікуванння Сероквелем XR.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Сероквель XR слід застосовувати один раз на день, натщесерце (щонайменш за одну годину до вживання їжі). Таблетки слід ковтати цілими, не розламуючи, не розжовуючи та не подрібнюючи їх.
Дорослі.
Для лікування шизофренії
Добова доза на початку терапії становить 300 мг у 1-й день та 600 мг у 2-й день. Рекомендована добова доза становить 600 мг. Посилення ефективності при дозах вище 600 мг не продемонстроване, хоча окремим пацієнтам може знадобитися доза до 800 мг на добу. Дози, що перевищують 600 мг, має призначати спеціаліст.
Дозу слід коригувати в межах ефективної дози 400 - 800 мг на добу залежно від клінічної ефективності та переносимості лікування. Для підтримуючої терапії шизофренії корекція дози не вимагається.
Для лікування маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярним психозом
Загальна добова доза на початку терапії становить 300 мг у 1-й день, 600 мг у 2-й день та до 800 мг після 2-го дня. Дозу слід коригувати в межах ефективної дози 400 мг - 800 мг на добу залежно від клінічної ефективності та переносимості лікування.
Переведення з препарату Сероквель, таблетки з негайним вивільненням діючої речовини
Для зручнішого дозування пацієнтів, яких лікують розділеними дозами препарату Сероквель (таблетками з негайним вивільненням діючої речовини), можна перевести на Сероквель XR у еквівалентній загальній добовій дозі, яку приймають один раз на добу. Для забезпечення підтримання клінічної відповіді може бути необхідним період титрування дози.
Особи похилого віку
Як і інші антипсихотики, Сероквель XR слід з обережністю застосовувати у осіб похилого віку, особливо на початку лікування та підбору дози. Може знадобитись більш повільне титрування дози препарату Сероквель XR, а добова терапевтична доза може бути нижчою, ніж та, що застосовується у молодших пацієнтів. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30 – 50% у осіб похилого віку у порівнянні з молодшими пацієнтами. У пацієнтів похилого віку слід починати лікування з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати поступово на 50 мг/добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування у кожного окремого пацієнта.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність застосування препарату Сероквель XR для лікування дітей та підлітків не досліджувалися.
Порушення функції печінки та нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок чи печінки кліренс кветіапіну після перорального прийому зменшується приблизно на 25%. Кветіапін значною мірою метаболізується у печінці, тому Сероквель XR слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з відомою печінковою недостатністю.
Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю лікування слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу слід збільшувати поступово на 50 мг/добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування у кожного окремого пацієнта.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
При прийомі кветіапіну найчастіше повідомлялось про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.
Як і при лікуванні іншими антипсихотиками, непритомність, злоякісний нейролептичний синдром, лейкопенія, нейтропенія та периферичний набряк асоціювалися з прийомом кветіапіну.
Частота виникнення небажаних явищ при лікувані кветіапіном наведена нижче за такою класифікацією: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100, < 1/10), нечасті (> 1/1000, <1> 1/10000, <1> Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Часті : лейкопенія
Нечасті: еозинофілія
Порушення з боку імунної системи
Нечасті: гіперчутливість
Порушення метаболізму та трофіки
Рідкісні: цукровий діабет 1, 5, 6
Порушення з боку нервової системи
Дуже часті : запаморочення 4, сонливість2, головний біль
Часті: непритомність4
Рідкісні: судоми1
Поодинокі: тардитивна дискінезія6
Серцеві порушення
Часті: порушення серцевого ритму, тахікардія4
Судинні порушення
Часті: ортостатична гіпотензія4
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення
Часті: риніт
Шлунково-кишкові порушення
Дуже часті: сухість у роті
Часті: запор, диспепсія
Гепатобіліарні порушення
Рідкісні: жовтяниця6
Поодинокі: гепатит6
Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини
Поодинокі: ангіоневротичний набряк6, синдром Стівенса-Джонсона6
Порушення з боку репродуктивної системи та грудей
Рідкісні: пріапізм
Загальні порушення та стани у місці введення
Загальні: легка астенія, периферичний набряк
Рідкісні: злоякісний нейролептичний синдром1
Зміни лабораторних показників
Часті: збільшення маси тіла8, підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АЛТ, AСТ)3, зниження числа нейтрофілів7, підвищення глюкози крові до гіперглікемічних рівнів9
Рідкісні: підвищення рівнів гамма-ГТ3, підвищення рівнів тригліцеридів сироватки не натщесерце, підвищення рівня загального холестерину (переважно холестерину ЛПНЩ)
(1) Див. розділ “Особливості застосування”.
(2) Сонливість може виникнути у перші два тижні лікування і, як правило, зникає при тривалому застосуванні кветіапіну.
(3) Асимптоматичні підвищення рівнів трансаміназ сироватки (АЛТ, АСТ) або рівнів гамма-ГТ спостерігались лише у деяких пацієнтів, які приймали кветіапін. Ці зміни минали та зникали при тривалому лікуванні.
(4) Як і під час лікування іншими антипсихотиками, які мають ?1-адренергічну блокуючу активність, кветіапін може спричиняти ортостатичну гіпотензію з запамороченням, тахікардією та, у деяких пацієнтів, з непритомністю, особливо на початку лікування (див. розділ “Особливості застосування”).
(5) Про загострення діабету, що існував раніше, повідомлялося у поодиноких випадках.
(6) Підрахунок частоти цих побічних реакцій проводився лише на основі пост-маркетингових даних щодо препарату Сероквель, таблеток з негайним вивільненням діючої речовини.
(7) У плацебоконтрольованих дослідженнях монотерпії кветіапіном у пацієнтів з базовою кількістю нейтрофілів ?1,5 х 109/л частота виникнення нейтропенії з кількістю нейтрофілів <1,5 х 109/л становила 1,72% у пацієнтів, які лікувалися кветіапіном, порівняно з 0,73% у пацієнтів, які одержували плацебо. У всіх клінічних дослідженнях (плацебоконтрольованих, відкритих, з активним препаратом порівняння; пацієнти з базовою кількістю нейтрофілів ?1,5х109/л) частота виникнення нейтропенії з кількістю нейтрофілів <0,5 х 109/л становила 0,21% у пацієнтів, які одержували кветіапін, та 0% у пацієнтів, які одержували плацебо, а частота випадків кількості нейтрофілів ? 0,5 - <1,0х109/л становила 0,75% у пацієнтів, які приймали кветіапін, та 0,11% у пацієнтів, котрі приймали плацебо.
(8) Виникає переважно протягом перших тижнів лікування.
(9) Щонайменше один випадок рівня глюкози ?7ммоль/л натщесерце або рівня глюкози ?11,1ммоль/л після прийому їжі.
При застосуванні нейролептиків дуже рідко повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT, вентрикулярної аритмії, раптової смерті, зупинки серця та поліморфної шлуночкової тахікардії, і такі ефекти вважаються клас-специфічними.
У короткотривалих, з трьома напрямами лікування, плацебоконтрольованих клінічних дослідженнях препарату Сероквель XR при лікуванні шизофренії, загальна частота виникнення екстрапірамідних побічних явищ становила 7,5% для Сероквелю XR, 7,7% для Сероквелю, таблеток вкритих оболонкою, та 4,7% для плацебо без доказів залежності від дози. Частота виникнення окремих екстрапірамідних побічних явищ (наприклад, акатизія, екстрапірамідні порушення, тремор, дискінезія, дистонія, збудженність та ригідність м’язів) була зазвичай низькою та не перевищувала 3% у будь-якій з груп лікування.
У тринапрямових короткотривалих плацебоконтрольованих дослідженнях з вивчення препарату Сероквель XR для лікування шизофренії сукупна частота екстрапірамідних небажаних явищ становила 7,5% для препарату Сероквель XR, 7,7% для Сероквелю, таблеток з негайним вивільненням діючої речовини, та 4,7% для плацебо та без доказів дозозалежності. Частота виникнення окремих екстрапірамідних небажаних явищ (таких як, акатизія, екстрапірамідні розлади, тремор, дискінезія, дистонія, стурбованість та ригідність м’язів) була низькою та не перевищувала 3% в усіх групах.
У дослідженні з профілактики рецидиву, в якому пацієнтів з шизофренією лікували препаратом Сероквель XR протягом 16 тижнів, а потім рандомізували до групи Сероквель XR або плацебо, частота виникнення екстрапірамідних побічних явищ у групі Сероквель XR не відрізнялася від групи плацебо (1,1% Сероквель XR; 1,0% плацебо).
У короткотривалих плацебоконтрольованих клінічних дослідженнях препарату Сероквель, таблетки з негайним вивільненням діючої речовини, який застосовували для лікування біполярної манії, сукупна частота виникнення екстрапірамідних явищ не відрізнялася від плацебо.
Лікування кветіапіном асоціювалося з незначним дозозалежним зниженням рівнів тиреоїдного гормону, особливо загального Т4 та вільного Т4. Зниження загального та вільного Т4 було максимальним протягом перших двох-чотирьох тижнів лікування препаратом Сероквель без подальшого зниження при довготривалому лікуванні. Майже в усіх випадках припинення лікування препаратом Сероквель асоціювалося з відновленням рівнів загального та вільного Т4 незалежно від тривалості лікування. Менші зниження рівнів загального Т3 та оборотного Т3 спостерігалися лише при вищих дозах. Рівні тироксинзв'язуючого глобуліну (TBG) залишалися незмінними та, загалом, відповідні підвищення тиреотропного гормону (TSH) не спостерігалися, вказуючи на те, що кветіапін не спричиняє клінічно значимий гіпотиреоз.

Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Зважаючи на те, що кветіапін в першу чергу діє на центральну нервову систему, Сероквель XR слід з обережністю застосовувати в комбінації з іншими препаратами, що мають подібну дію, та з алкоголем.
Цитохром Р450 (CYP) 3А4 є ферментом, що головним чином відповідає за метаболізм кветіапіну. При дослідженні взаємодії у здорових добровольців супутнє застосування кветіапіну (25 мг) з кетоконазолом (інгібітором CYP 3А4) спричиняло підвищення AUC кветіапіну в 5-8 разів. Таким чином, супутнє застосування кветіапіну з інгібіторами CYP 3А4 протипоказане. Також не рекомендується приймати кветіапін разом з грейпфрутовим соком.
У дослідженні багаторазового застосування дози у пацієнтів з метою оцінки фармакокінетики кветіапіну, який призначали до та під час лікування карбамазепіном (індуктором печінкового ферменту), супутнє застосування карбамазепіну суттєво підвищувало кліренс кветіапіну. Це підвищення кліренсу знижувало системну експозицію кветіапіну (яке вимірювалося за площею AUC) до рівня, що становив в середньому 13% від експозиції під час застосування самого кветіапіну, хоча у деяких пацієнтів спостерігався більший ефект. Внаслідок цієї взаємодії можуть створюватися нижчі концентрації в плазмі, що може вплинути на ефективність терапії Сероквелем XR.
Супутнє застосування кветіапіну та фенітоїну (ще одного індуктора мікросомального ферменту) спричиняло підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 450%. У пацієнтів, які одержують індуктор печінкового ферменту, розпочинати терапію Сероквелем XR можна лише у тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування Сероквелю XR переважає ризики, пов’язані з вилученням індуктора печінкового ферменту. Важливо, що будь-які зміни у прийомі індуктора мають бути поступовими, та, якщо необхідно, його слід замінити неіндуктором (наприклад, натрію вальпроатом).
Фармакокінетика кветіапіну суттєво не змінюється при супутньому застосуванні таких антидепресантів як іміпрамін (відомий інгібітор CYP 2D6) або флуоксетин (відомий інгібітор CYP 3А4 та CYP 2D6).
Супутнє застосування таких антипсихотиків, як рисперидон або галоперидол, не спричиняло суттєвих змін у фармакокінетиці кветіапіну. Одночасне застосування кветіапіну та тіоридазину спричиняло підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 70%.
При супутньому застосуванні циметидину фармакокінетика кветіапіну не змінювалася.
Фармакокінетика літію не змінювалася при його одночасному застосуванні з кветіапіном.
Фармакокінетика натрію вальпроату та кветіапіну при їхньому одночасному застосуванні не змінювалася до клінічно значимого ступеня.
Дослідження взаємодії з серцево-судинними препаратами не проводилися.
Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні кветіапіну з лікарськими засобами, що порушують електролітний баланс або подовжують інтервал QTc.

Передозировка
Передозування.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про виживання при гострому передозуванні до 30 г кветіапіну. Більшість пацієнтів з передозуванням не повідомляли про побічні явища, або вони повністю одужували від таких явищ. Повідомлялося про смерть в клінічному дослідженні після передозування 13,6 г кветіапіну. З досвіду пост-маркетингового застосування повідомлення про передозування кветіапіну, що призводили до смерті, або коми, або подовження інтервалу QT були дуже рідкими.
У пацієнтів з наявним тяжким серцево-судинним захворюванням існує підвищений ризик ефектів передозування. (Див. розділ “Особливості застосування”).
Загалом, ознаки та симптоми, про які повідомлялося, були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія та гіпотензія.
Специфічного антидоту до кветіапіну немає. У випадках тяжких ознак, слід розглянути необхідність застосування різноспрямованних заходів та рекомендуються процедури інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легенів, моніторинг та підтримку діяльності серцево-судинної системи. Оскільки профілактика абсорбції при передозуванні не вивчалася, слід враховувати необхідність промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт знепритомнів), а також застосування активованого вугілля разом з проносним засобом.
Ретельний медичний контроль та моніторинг повинні тривати до повного одужання пацієнта.

Особенности применения
Особливості застосування.
Серцево-судинні захворювання
Сероквель XR слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з відомими серцево-судинними та церебрально-васкулярним захворюваннями або іншими станами, що можуть призвести до гіпотензії. Кветіапін може спричиняти ортостатичну гіпотензію, особливо на початку титрування дози, тому у таких випадках необхідно знизити дозу або більш тривале її титрування.
Судоми
У контрольованих клінічних дослідженнях не було різниці між частотою виникнення судом у пацієнтів, які приймали кветіапін або плацебо. Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з судомами в анамнезі.
Тардитивна дискінезія
При появі ознак та симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути необхідність зниження дози або припинення застосування Сероквелю XR.
Злоякісний нейролептичний синдром
Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов’язаний з лікуванням антипсихотиками, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, змінення психічного стану, ригідність м’язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. У такому випадку слід припинити застосування Сероквелю XR та розпочати відповідне лікування.
Тяжка нейтропенія
У клінічних дослідженнях з вивчення препарату Сероквель XR діючої речовини, нечасто повідомлялося про тяжку нейтропенію (кількість нейтрофілів <0,5х109/л). Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали впродовж кількох місяців після початку лікування кветіапіном. Очевидної дозозалежності немає. Можливі фактори ризику нейтропенії включають нейтропенію в анамнезі та наявність в анамнезі нейтропенії, індукованої лікарськими засобами. Застосування кветіапіну у пацієнтів із кількістю нейтрофілів <1х109/л слід припинити. Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо виявлення у них ознак та симптомів інфекції та стежити за кількістю нейтрофілів (поки вона не буде перевищувати 1,5х109/л).
Взаємодії
Див. також розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”.
Супутнє застосування кветіапіну з потужним індуктором печінкового ферменту, таким як карбамазепін або фенітоїн, суттєво знижує концентрації кветіапіну в плазмі, що може зашкодити ефективності терапії кветіапіном. У пацієнтів, які оотримують індуктор печінкового ферменту, лікування Сероквелем XR можна розпочинати лише в тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування препарату Сероквель XR переважає ризики від відміни індуктору печінкового ферменту. Важливо, щоб будь-які зміни застосування індуктора відбувалися поступово, та, якщо потрібно, замінити його на неіндуктор (наприклад, натрію вальпроат).
Гіперглікемія
Під час лікування кветіапіном повідомлялося про випадки гіперглікемії або загострення діабету, що існував раніше. Пацієнтам, які страждають на діабет, або пацієнтам з факторами ризику розвинення цукрового діабету рекомендується проводити відповідний клінічний моніторинг.
Подовження інтервалу QT
У клінічних дослідженнях та під час застосування згідно з Інструкцією для медичного застосування кветіапін не спричиняв стійкого збільшення абсолютних QT інтервалів. Проте при передозуванні спостерігалося подовження інтервалу QT. Як і у випадку з іншими антипсихотиками, слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну пацієнтам з серцево-судинним захворюванням або пацієнтам з подовженим інтервалом QT в сімейному анамнезі. Також слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QTс, а також при супутньому застосуванні з нейролептиками, особливо в осіб похилого віку, у пацієнтів з уродженим синдромом подовження інтервалу QT, застійною серцевою недостатністю, гіпертрофією серця, гіпокаліємією або гіпомагніємією.
Відміна прийому препарату
Після раптового припинення застосування антипсихотиків, включаючи кветіапін, були описані гострі симптоми відміни, такі як нудота, блювання та безсоння. Тому рекомендується поступове припинення прийому препарату.
Пацієнти похилого віку з психозом, пов’язаним з деменцією
Сероквель XR не рекомендується для лікування психозу, пов’язаного з деменцією.
В рандомізованих плацебоконтрольованих дослідженнях у хворих на деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося підвищення приблизно в 3 рази ризику виникнення серцево-судинних небажаних явищ . Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотиків або для інших категорій пацієнтів. Сероквель XR слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику інсульту.
За даними мета-аналізу атипових антипсихотиків відомо, що пацієнти похилого віку, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, становлять групу підвищеного ризику смерті у порівнянні з плацебо. Тим не менше, в двох 10-тижневих плацебоконтрольованих дослідженнях з вивчення кветіапіну у пацієнтів тієї ж категорії (n = 710; середній вік: 83 роки; вікові межі: 56 – 99 років), частота смертей при лікуванні кветіапіном становила 5,5% проти 3,2% у групі плацебо. У цих дослідженнях причини смерті пацієнтів були різними, що відповідає очікуванням щодо цієї популяції. Причинного зв'язку між лікуванням кветіапіном та смертю у пацієнтів похилого віку, які страждають на деменцію, за цими даними встановлено не було.
Лактоза
Таблетки Сероквель XR містять лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, тотальної лактозної недостатності або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Додаткова інформація
Дані стосовно застосування кветіапіну у комбінації з дивалпроексом або літієм при маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня є обмеженими; проте комбінована терапія переносилася добре (див. розділи “Побічні реакції” та “Фармакодинамічні властивості”). Ці дані показали адитивний ефект на третьому тижні. Інше дослідження не продемонструвало адитивного ефекту на шостому тижні. Даних щодо комбінованого застосування понад шість тижнів немає.
Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами
Враховуючи основну дію кветіапіну на центральну нервову систему, препарат може впливати на види діяльності, що вимагають розумової пильності. Тому пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем та користуватися механізмами, поки не буде з’ясовано індивідуальної чутливості до такого впливу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних жінок не встановлені. На цей час немає доказів шкідливості, отриманих у дослідженнях на тваринах, можливий вплив на органи зору плода не вивчався. Тому під час вагітності Сероквель XR слід призначати тільки якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін під час вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.
Ступінь виділення кветіапіну в жіноче молоко невідомий. Тому жінкам необхідно рекомендувати припинити грудне вигодовування немовлят під час прийому Сероквелю Пролонгу.
Діти.
Безпека та ефективність застосування Сероквелю XR для лікування дітей та підлітків не досліджувалися.

Условия и сроки хранения
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступном для дітей місці, при температурі не вище 30 °С.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері. По 6 блістерів у картонній коробці разом з інструкцією для застосування.

Производитель и его адрес
Виробник, країна:
АстраЗенека ЮК Лімітед, Великобританія