Бета-клатинол набор табл. №42

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
В-КЛАТІНОЛ
В-CLATINOL

Торговое название
b-КЛАТІНОЛ

Латинское название
В-CLATINOL

Общая характеристика
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки пантопразолу – кишковорозчинні таблетки світло-жовтого кольору, круглої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою;
таблетки кларитроміцину – таблетки жовтого кольору, довгастої форми, з рискою, вкриті оболонкою;
таблетки амоксициліну – таблетки білого кольору, довгастої форми, двоопуклі, з рискою, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка містить пантопразолу натрію 1,5 гідрату у перерахуванні на пантопразол 40 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, повідон, метилпарабен, пропілпарабен, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят, титану діоксид, заліза оксид жовтий, целюлози ацетилфталат;
1 таблетка містить кларитроміцину 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (PVPK-30), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, титану діоксид, хіноліновий жовтий, макрогол (PEG-6000);
1 таблетка містить амоксициліну тригідрату у перерахуванні на амоксицилін 1 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (PVPK-30), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, опадрай білий, макрогол (PEG-6000), тальк.

Форма выпуска
Комбінований набір для перорального застосування № 42 (таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг № 2 + таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 2 + таблетки, вкриті оболонкою, по 1 г № 2) № 7

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група. Комбінації для ерадикації H. pylori. Код АТС A02BD.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фармакологічна дія пантопразолу – противиразкова. Він накопичується у канальцях парієтальних клітин шлунка і трансформується в активну форму – циклічний сульфенамід, який селективно взаємодіє (утворює ковалентний зв’язок) із Н+-К--АТФазою. Інгібує Н+-К--АТФазу парієтальних клітин, порушує перенесення іонів водню із парієтальної клітини у просвіт шлунка і блокує кінцевий етап гідрофільної секреції соляної кислоти. Дозозалежно тривало пригнічує базальну і стимульовану (незалежно від виду стимулу – ацетилхолін, гістамін, гастрин) секрецію соляної кислоти. Значення середньої ефективної дози при дослідженнях in vivo варіюють у межах 0,2 – 2,4 мг/кг. Максимальний ефект виявляється тільки в сильнокислому (рН 3) середовищі (при більш високих значеннях рН залишається практично неактивним).
Він виявляє антибактеріальну активність відноcно Helicobacter pylori і сприяє виявленню антихелікобактерного ефекту інших препаратів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) становить 128 г/л. Терапевтичний ефект після однократного прийому настає швидко і зберігається протягом 24 год. Забезпечує швидке зменшення симптоматики і заживлення виразки дванадцятипалої кишки. При прийомі в дозі 40 мг значення рН>3 зберігається більше 19 год.
Кларитроміцин – це макролідний антибіотик, який має антибактеріальну активність проти багатьох аеробних та анаеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, включаючи H. pylori. Кларитроміцин здійснює свою антибактеріальну дію шляхом пригнічення синтезу білка, зв’язуючись із 50S субодиницею мембрани рибосом мікробної клітини. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК90) кларитроміцину і його активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину щодо H. pylori становить 0,06 мкг/мл.
Фармакологічна дія амоксициліну – антибактеріальна (бактерицидна). Він інгібує транспептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний білок клітинної стінки) у період ділення і росту, викликає лізис мікроорганізмів.
Фармакокінетика. Таблетки пантопразолу мають кишковорозчинну форму, таким чином, всмоктування пантопразолу починається після того, як таблетка залишає шлунок. Всмоктується швидко і повністю. Абсолютна біодоступність становить 70–80 % (середня 77 %). Максимальна концентрація у плазмі (Сmax) досягається через 2–4 год (у середньому через 2,7 год). Зв’язування з білками плазми становить 98 %. Період напіввиведення (Т1/2) становить 0,9–1,9 год, об’єм розподілення – 0,15 л/кг, кліренс (Cl) – 0,1 л/ч/кг. Дуже слабко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, секретується у грудне молоко. Прийом антацидів або їжі не впливає на величину площі під кривою “концентрація – час” (AUC), Сmax і біодоступність. Фармакокінетика лінійна у діапазоні доз від 10 до 80 мг (пропорційно збільшенню дози зростає AUC і Сmax). Значення Т1/2 і Cl – дозонезалежні. Метаболізується у печінці (окислення, деалкілування, кон’югація). Має низьку афінність щодо системи цитохрому Р450, у метаболізмі залучені переважно ізоферменти CYP3A4 та CYP2С19. Основні метаболіти – деметилпантопразол (Т1/2 – 1,5 ч) і 2 сульфатованих кон’югати. Виводиться переважно із сечею (82 %) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості знаходиться в калі. Не кумулює. Т1/2 у хворих на цироз печінки зростає до 9 год, при нирковій недостатності збільшується незначно, але Т1/2 основного метаболіту досягає 3 год. AUC і Сmax декілька вище в старшій віковій групі.
Кларитроміцин при прийомі внутрішньо швидко і достатньо повно всмоктується. Їжа уповільнює всмоктування, суттєво не впливаючи на біодоступність. Після одноразового прийому реєструються 2 піки сироваткової концентрації. Другий пік зумовлений здатністю концентруватись у жовчному міхурі з подальшим поступовим або швидким вивільненням. У плазмі зв’язується із сироватковими білками (більше 90 %). Близько 20 % прийнятої дози одразу окислюється у печінці з утворенням основного активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину. Біотрансформація каталізується ферментами цитохромного комплексу Р450. Добре проникає у рідини і тканини організму, утворюючи концентраціі, які в 10 разів перевищують рівень у плазмі крові. Т1/2 при прийомі дози 500 мг становить 7–9 год. Виводиться із сечею у незміненому вигляді до 30 %, решта – у вигляді метаболітів.
Амоксицилін при прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується, створюючи Сmax через 1–2 год. Стабільний у кислому середовищі, прийом їжі не впливає на всмоктування. Зв’язування з білками плазми крові – близько 17 %. Легко проходить гістогематичні бар’єри, крім незміненого гематоенцефалічного, і проникає у більшість тканин і органів; накопичується у терапевтичних концентраціях у перитонеальній рідині, сечі, вмісті шкірних пухирів, плевральному випоті, легенях, слизовій оболонці кишечнику, жіночих статевих органах, рідині середнього вуха, жовчному міхурі і жовчі (при нормальній функції печінки), тканинах плоду. Т1/2 становить 1–1,5 год. При порушенні функції нирок Т1/2 подовжується до 12,6 год, залежно від кліренсу креатиніну. Частково метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. 50 - 70 % виводиться нирками в незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80 %) і клубочкової фільтрації (20 %), 10–20 % - печінкою. У невеликій кількості виділяється з грудним молоком.

Показания к применению
Показання для застосування. Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційована із H. pylori.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози. Дорослим: набір по 1 таблетці пантопразолу, таблетці кларитроміцину, таблетці амоксициліну 2 рази на добу (вранці і ввечері) до їди, щоденно. Тривалість лікування – 7 діб.

Побочные эффекты
Побічна дія.
Таблетки пантопразолу.
З боку системи травлення: діарея, рідко – сухість у роті, підвищений апетит, відрижка, нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, запор, підвищення активності трансаміназ, гастроінтестинальна карцинома (одиничний випадок).
З боку нервової системи і органів чуття: головний біль; рідко – астенія, запаморочення, сонливість, безсоння; в окремих випадках – нервозність, депресія, тремор, парестезії, фотофобія, порушення зору, шум у вухах.
З боку сечостатевої системи: в поодиноких випадках – гематурія, набряки, імпотенція.
З боку шкірного покриву: в поодиноких випадках – алопеція, акне, ексфоліативний дерматит.
Алергічні реакції: рідко – висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк.
Інші: рідко – гіперглікемія, міалгія; в поодиноких випадках – пропасниця, гіперліпопротеїнемія, гіперхолестеринемія.
Таблетки кларитроміцину.
З боку системи травлення: нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, болі у ділянці шлунка, діарея, псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, підвищення активності ферментів печінки.
З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, головний біль, неспокій, страх, безсоння, нічні кошмари.
Алергічні реакції: кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона, анафілактоїдні реакції.
Таблетки амоксициліну.
З боку системи травлення: стоматит, глосит, кандидоз порожнини рота, нудота, блювання, діарея, дисбактеріоз, болі у ділянці ануса; псевдомембранозний або геморагічний коліт.
З боку нервової системи і органів чуття: збудження, неспокій, безсоння, сплутаність свідомості, зміна поведінки, головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): тахікардія, помірне підвищення рівня трансаміназ у крові, транзиторна анемія, тромбоцитопенічна пурпура, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія і агранулоцитоз.
З боку респіраторної системи: утруднене дихання.
З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, кандидоз піхви.
З боку кістково-м’язової системи: судомні реакції, болі у суглобах.
З боку шкірного покриву: ексфоліативний дерматит, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, макулопапульозний висип.
Алергічні реакції: анафілактичний шок, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке.

Противопоказания
Протипоказання. Гіперчутливість до пантопразолу, кларитроміцину, амоксициліну, тяжкі захворювання печінки, захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків), порушення функції нирок, порфірія, алергійний діатез, бронхіальна астма, поліноз, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, вагітність, лактація, дитячий вік до 18 років.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пантопразол може зменшувати рН-залежну абсорбцію кетоконазолу та інших лікарських засобів. Сумісний з препаратами, які метаболізуються за участі ферментної системи цитохрому Р450 (феназепам, діазепам, дигоксин, теофілін, карбазепін, диклофенак, напроксен, піроксикам, фенітоїн, варфарин, ніфедипін, метопролол, етанол). Не впливає на ефективність гормональних контрацептивів.
Одночасне застосування кларитроміцину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього у плазмі. Одночасне застосування кларитроміцину і терфенадину підвищує концентрацію останнього в плазмі, що може призвести до пролонгації інтервалу QT і спричиняти порушення ритму серця. Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних антикоагулянтів, таких як варфарин, може потенціювати активність останніх. Одночасне застосування кларитроміцину і карбазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, ловастатину, вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину може призвести до підвищення концентрації перелічених препаратів у плазмі.
Кларитроміцин збільшує концентрацію у крові препаратів, які метаболізуються у печінці за участі ферментїв цитохромного комплексу Р450: варфарину та інших непрямих коагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, астемізолу, цизаприду, триазоламу, мідазоламу, циклоспорину, дигоксину, алкалоїдів ріжків та ін., знижує абсорбцію зидовудину.
Амоксицилін знижує ефект пероральних контрацептивних препаратів, які містять естроген, зменшує кліренс і підвищує токсичність метотрексату. Посилює всмоктування дигоксину. Екскреція уповільнюється пробенецидом, сульфінпіразоном, ацетилсаліциловою кислотою, індометацином, оксифенбутазоном, фенілбутазоном та іншими препаратми, які пригнічують тубулярну секрецію. Антибактеріальна активність знижується бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами та антацидами, збільшується – аміноглікозидами та метронідазолом.

Передозировка
Передозування. Передозування пантопразолу. Симптоми: не описані.
Лікування: при підозрі на передозування рекомендується проведення підтримуючої та симптоматичної терапії. Діаліз не є ефективним.
Передозування кларитроміцину. Симптоми: можливі реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). Необхідно негайне промивання шлунка і симптоматичне лікування. Гемодіаліз і діаліз не приводять до значної зміни рівня кларитроміцину у крові.
Передозування амоксициліну. Симптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проносних засобів, корекція водно-електролітного балансу, проведення гемодіалізу.

Особенности применения
Особливості застосування. Перед початком лікування необхідно виключити злоякісні захворювання стравоходу та шлунка (симптоматичне поліпшення може відстрочити правильну діагностику та лікування).
Кларитроміцин з обережністю призначають на фоні препаратів, які метаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їх концентрацію у крові). У випадку комбінації з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час. При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом.
З обережністю призначають при порушеннях функції печінки.
Не слід призначати препарат пацієнтам з органічними неврологічними розладами.
Важливо передбачити наявність псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які скаржаться на діарею після прийому антибактеріальних препаратів.
Під час лікування слід контролювати функцію нирок, печінки та гемопоез.
Прийом препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами, працювати з потенційно небезпечними механізмами, а також займатися діяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій.

Условия и сроки хранения
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі до 30 °С. Термін придатності – 2 роки.

Упаковка
Комбінований набір для перорального застосування № 42 (таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг № 2 + таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 2 + таблетки, вкриті оболонкою, по 1 г № 2) № 7

Производитель и его адрес
Виробник, країна: "Synmedic Laboratories", Індія