Рабирил капс.№10

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РАБІРИЛ

Торговое название
РАБІРИЛ

Латинское название
RABIRIL

Общая характеристика
Склад:
діючі речовини: рабепразол, домперидон;
1 капсула містить 1 таблетку, вкриту кишковорозчинною оболонкою, що містить 20 мг рабепразолу натрію; 1 таблетку пролонгованої дії, що містить домперидону малеат еквівалентно 20 мг домперидону, та 1 таблетку, що містить домперидону малеат еквівалентно 10 мг домперидону;
допоміжні речовини:
таблетка рабепразолу 20 мг: магнію оксид легкий, маніт (Е 421), гідроксипропілцелюлоза, кросповідон, магнію стеарат, тальк очищений, натрію кроскармелоза, целюлози ацетилфталат, оболонка Instacoat, дибутилфталат, титану діоксид (Е 171), барвник оксид заліза червоний (Е 172);
таблетка домперидону 20 мг: целюлоза мікрокристалічна, повідон, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, магнію стеарат;
таблетка домперидону 10 мг: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, кальцію сульфат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят;
нейтральні пелети: цукор, цукровий сироп, повідон, крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, гіпромелоза.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
червоно/білі тверді желатинові капсули розміром 1 містять: червоновато-коричневу круглу двоопуклу таблетку, вкриту кишковорозчинною оболонкою (таблетка рабепразолу 20 мг); жовту круглу двоопуклу таблетку без оболонки пролонгованої дії (таблетка домперидону 20 мг); білу круглу двоопуклу таблетку без оболонки (таблетка домперидону 10 мг), а також наповнювач – білі дрібні пелети.

Форма выпуска
Лікарська форма. Капсули.

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Код АТС А02В Х20.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Рабепразол – противиразковий засіб. Механізм дії його пов’язаний з пригніченням ферменту Н+/К+-АТФази в парієтальних клітинах шлунка. Цю ферментну систему вважають кислотним (протонним) насосом, тому рабепразол відноситься до інгібіторів протонного насоса шлунка, що блокує фінальну стадію утворення соляної кислоти. Ця дія є дозозалежною і спричинює пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти, незалежно від природи подразника.
Домперидон – стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту. Антагоніст допамінових (Д2) рецепторів, що спричинює усунення інгібуючого впливу допаміну на моторну функцію ШКТ. Подовжує перистальтичні скорочення антрального відділу шлунка і дванадцятиперсної кишки, прискорює вивільнення шлунка, підвищує тонус нижнього сфінктера стравоходу. Не впливає на шлункову секрецію. Протиблювотна дія зумовлена поєднанням гастрокінетичного ефекту і антигонізму до рецепторів допаміну в тригерній зоні хеморецепторів, розташованих за гематоенцефалічним бар’єром. Усуває гикавку та нудоту.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Рабепразол. Антисекреторний ефект виявляється протягом 1 години після приймання внутрішньо дози 20 мг. Максимальне зниження рН середовища шлунка відбувається через 2-4 години після приймання першої дози. Стабільний антисекреторний ефект настає через 3 дні після початку лікування. Швидко і повністю всмоктується у травному тракті. Рабепразол руйнується під дією соляної кислоти, тому його застосовують у кишковорозчинній лікарській формі. Біодоступність становить майже 52 % внаслідок первинного проходження через печінку. Біодоступність рабепразолу не підвищується при багаторазовому прийманні. Прийом їжі та час прийому препарату протягом доби не впливає на абсорбцію рабепразолу. Зв’язування з білками плазми крові становить 97 %. Період напіввиведення – 0,7-1,5 години, сумарний кліренс – 283 +/- 98 мл/хв. У пацієнтів з печінковою недостатністю в термальній стадії, які перебувають на гемодіалізі, розподіл рабепразолу не відрізняється від такого у здорових добровольців, тоді як AUC натрію рабепразолу і його концентрація в крові у таких пацієнтів майже на 35 % вище, ніж у здорових добровольців. Метаболізується в печінці за участю ферментів системи цитохрому Р450. Майже 90 % рабепразолу виводиться з сечею переважно у вигляді метаболітів. Решта виводиться з калом. У пацієнтів літнього віку виведення рабепразолу трохи уповільнено. Після 7 діб прийому рабепразолу в дозі 20 мг/добу у пацієнтів літнього віку AUC приблизно вдвічі вище, а максимальна концентрація в плазмі крові вище на 60 %, ніж у здорових добровольців молодого віку.
Домперидон. Швидко і майже повністю всмоктується при пероральному прийомі натще у травному тракті. Метаболізується інтенсивно в стінці кишечнику і печінці, тому має низьку біодоступність – приблизно 15 %. Приймання їжі і зниження кислотності шлункового соку уповільнює всмоктування домперидону. Максимальна концентрація в крові досягається через 60 хв після прийому. Зв’язування з білками плазми крові становить 91-93 %. Практично не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Приникає в грудне молоко, де його концентрація становить приблизно ? від його концентрації в плазмі крові. Біотрансформується шляхом гідроксилювання і N-дезалкілування. Період напіввиведення становить 7-9 годин, при вираженій печінковій недостатності збільшується. Виводиться з організму з калом (66 %) і сечею (33 %), в тому числі і в незміненому вигляді – 7-10 % і 0,4-1 % відповідно.

Показания к применению
Показання.
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
- Неерозивна рефлюксна хвороба (симптоматичне лікування ГЕРХ).
- Диспепсія.
- Відчуття переповнення в епігастрії, відчуття здуття шлунка, біль у верхній частині черева.
- Відрижка, метеоризм.
- Нудота, блювання, поєднані з кислотними пептичними порушеннями, післяопераційні нудота та блювання.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Препарат зазвичай призначають у дозі 1 капсула на добу за 15-30 хв до прийому їжі, вранці.
Максимальна тривалість лікування – 2 тижні.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Оцінка частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (? 1/10); часто (? 1/100 до <1> За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування препарат зазвичай переноситься добре, і небажані явища виникають нечасто.
З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, гіперчутливість, включаючи набряк обличчя, артеріальну гіпотензію та диспное; еритема, бульозні реакції та гострі системні алергічні реакції.
З боку ендокринної системи: рідко – підвищення рівня пролактину.
З боку психіки: дуже рідко - нервозність, роздратованість, ажитація, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.
З боку нервової системи: дуже рідко – сухість у роті, безсоння; запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатазія.
З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT (частота невідома); дуже рідко - шлуночкові аритмії.
З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітація, зміна апетиту, нудота, печія, запор; дуже рідко – короткочасні кишкові спазми, діарея, гастрит, стоматит, порушення відчуття смаку.
Розлади печінки і жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія (у поодиноких випадках печінкова енцефалопатія спостерігалась у пацієнтів із цирозом).
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, еритема (бульозні реакції та гострі системні алергічні реакції, що зазвичай зникають після припинення лікування); рідко – свербіж, підвищена пітливість, бульозні реакції; дуже рідко – свербіж, висипання, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), синдром Стівенса-Джонсона.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко - галакторея, гінекомастія, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко – біль у ногах, астенія, судоми ніг, неспецифічний біль/біль у спині.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів, інтерстиціальний нефрит.
Інше: кон’юнктивіт, астенія, грипоподібний синдром, біль у грудях, озноб, жар.
Зміни лабораторних показників: дуже рідко – підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, гіпонатріємія.
Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.
Екстрапірамідні побічні явища трапляються виключно у дорослих. Ці побічні реакції зникають спонтанно і повністю невдовзі після припинення лікування.

Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, похідних бензимідазолу. Шлунково-кишкові кровотечі, механічна кишкова непрохідність, перфорація шлунка або кишечнику, пролактинома, гіперпролактинемія. Тяжкі порушення функції печінки або нирок.
Протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4, лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону.
Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно із домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.
Домперидон метаболізується переважно за домогою CYP3A4. Супутнє застосування препаратів, що значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі.
При одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину значним чином пригнічується пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3A4. Прикладами сильних інгібіторів CYP3A4, з якими не рекомендовано застосовувати домперидон:
- азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
- макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;
- інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;
- антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;
- аміодарон*;
- амрепітант;
- нефазодон;
- телітроміцин*.
*пролонгують інтервал QTc.
Домперидон може поєднуватися з:
- нейролептиками, дію яких він посилює;
- дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудоту, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.
Рабепразол викликає сильне та тривале зниження продукування шлункової кислоти. Таким чином, рабепразол може взаємодіяти з препаратами, абсорбція яких залежить від показника рН шлункового вмісту. Одночасне застосування рабепразолу та кетоконазолу або ітраконазолу може призвести до значного зниження рівнів у плазмі цих протигрибкових засобів. Таким чином, окремим пацієнтам, які застосовують зазначені препарати разом з рабепразолом, слід перебувати під наглядом для визначення необхідності коригування дози.
Не спостерігається взаємодія рабепразолу з антацидами, які приймають у вигляді рідини.
Абсорбція атазанавіру залежить від рН, тому інгібітори протонної помпи, включаючи рабепразол, не слід застосовувати у комбінації з атазанавіром.

Передозировка
Передозування. Симптоми: сонливість, дезорієнтація, екстрапірамідні розлади. Лікування – відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, антигістамінні препарати, симптоматична терапія. Специфічний антидот відсутній. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми і не виводиться під час діалізу.

Особенности применения
Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовують.
Діти. Не рекомендується призначати препарат дітям, оскільки на сьогодні немає достатнього досвіду застосування Рабірилу пацієнтам цієї вікової групи. Особливості застосування.
Покращення симптоматики після застосування препарату може спостерігатися і при наявності злоякісного новоутворення шлунка, тому перед початком терапії необхідно виключити цю патологію. З обережністю необхідно призначати хворим з легкими або помірними порушеннями функції нирок або печінки, таким хворим потрібен постійний медичний нагляд.
Ризик перехресної гіперчутливості з іншими інгібіторами протонної помпи або заміщеними бензимідазолами не виключається.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування може бути порушена здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Условия и сроки хранения
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 0С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Условия отпуска
Категорія відпуску. За рецептом.

Упаковка
Упаковка. По 10 капсул у блістері. По 1 блістеру в пачці.

Производитель и его адрес
Заявник. Ананта Медікеар Лтд.
Місцезнаходження. Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Сполучене Королівство.