Фортум пор.д/п.ин.р-ра 1г фл.

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФОРТУМ™

Торговое название
ФОРТУМ™

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Ceftazidime

Латинское название
FORTUM

Общая характеристика
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви:
цефтазидим; (Z)-7[2-(2-аміно-1,3-тіазол-4 іл)-2-(1-карбокси-1-метилетоксиїміно)ацетоїмідо]-3-(1-пиридинометил)-3-цефем-4-карбоксилат, пентагідрат;
основні фізико-хімічні властивості:
стерильний, від білого до кремового кольору порошок;
Склад.
Діюча речовина:
цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму (у формі цефтазидиму пентагідрату) 500 мг, 1 г або 2 г;
допоміжні речовини:
натрію карбонат.

Форма выпуска
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 500 мг у флаконах № 1
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконах № 1
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій по 2 г у флаконах № 1

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальний засіб для системного застосування. Цефалоспорини.
Код АТС J01DD02.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов?язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини. Має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до гентаміцину та інших аміноглікозидів. Дуже стійкий до дії більшості бета-лактамаз, що продукуються як грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами. Цефтазидим має високу активність in vitro та діє в межах вузького діапазону МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) проти більшості збудників інфекцій. В дослідженнях in vitro було показано, що при застосуванні препарату в поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками спостерігається адитивний ефект, а в експериментах з деякими штамами були зареєстровані і явища синергізму.
При дослідженні in vitro було доведено, що цефтазидим виявляє активність проти таких мікроорганізмів.
Грамнегативні
Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp. (включаючи Ps. pseudomallei), Еscherichia coli, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (Proteus morganii), Proteus rettgeri, Providencia spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia enterocolitica, Pasteurella multocida, Acinetobacter spp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами).
Грампозитивні
Staphylococcus aureus (штами, чутливі до метициліну), Staphylococcus epidermidis (штами, чутливі до метициліну), Micrococcus spp., Streptococcus pyogenеs (В-гемолітичні стрептококи групи А), Streptococcus групи В (Strept. agalactiae), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mitis, Streptococcus spp. (виключаючи Streptococcus faecalis).
Анаеробні
Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Streptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroides fragilis резистентні).
Цефтазидим не діє in vitro проти резистентних до метициліну стафілококів, Streptococcus faecalis і багатьох інших ентерококів, Listeria monocytogenes, Campylobacter spp. та Clostridium difficile.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
У пацієнтів після внутрішньом’язової ін’єкції 500 мг та 1 г швидко досягаються середні пікові концентрації 18 і 37 мг/л відповідно. Через п’ять хвилин після внутрішньовенного болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г у сироватці крові досягаються концентрації в середньому 46, 87 або 170 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації залишаються в сироватці крові навіть через 8 – 12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 10%. Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах, як кістки, серце, жовч, мокротиння, внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає через плаценту та екскретується в грудне молоко. Препарат погано проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр, за відсутності запалення концентрація препарату у ЦНС мала. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму у ЦНС становить 4 – 20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.
Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму в сироватці. Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Препарат виводиться в незміненому вигляді, в активній формі із сечею шляхом гломерулярної фільтрації; приблизно 80 – 90% дози виводиться із сечею протягом 24 годин. У пацієнтів з порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1% препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, яка потрапляє у кишечник.

Показания к применению
Показання для застосування.
Цефтазидим призначений для лікування моно- та змішаних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами.
Тяжкі інфекції: сепсис, бактеріємія, перитоніт, менінгіт;
інфекції у хворих зі зниженим імунітетом;
у пацієнтів відділень інтенсивної терапії,
наприклад з інфікованими опіками.
Інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції легенів у хворих з муковісцидозом.
Інфекції ЛОР-органів.
Інфекції сечовивідних шляхів.
Інфекції шкіри та м’яких тканин.
Інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів і черевної порожнини.
Інфекції кісток і суглобів.
Інфекції, пов’язані з гемо- та перитонеальним діалізом і неперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.
Профілактика: оперативні втручання на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Дорослі.
У більшості випадків добова доза становить від 1 до 6 г за 2 – 3 прийоми шляхом внутрішньовенної або внутрішньом?язової ін?єкції.
Інфекції сечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг – 1 г кожні 12 годин.
Більшість інфекцій: 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.
Дуже тяжкі інфекції, особливо у хворих з імунодефіцитом, включаючи хворих на нейтропенію: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 годин.
Муковісцидоз у поєднанні з синьогнійною інфекцією легенів: від 100 до150 мг/кг на добу за 3 прийоми.
Застосування дози до 9 г на добу дорослими з нормальною функцією нирок не спричинювало будь-яких ускладнень.
При застосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровій залозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводять у момент видалення катетера.
Немовлята і діти старше 2 місяців.
30 – 100 мг/кг на добу за 2 – 3 прийоми. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом чи менінгітом рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (максимально 6 г на добу) за три прийоми.
Новонароджені (0 – 2 місяці).
25 – 60 мг/кг/добу у вигляді 2 ін’єкцій. У новонароджених період напіввиведення цефтазидиму із сироватки може бути у 3 – 4 рази більший, ніж у дорослих.
Хворі похилого віку.
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих похилого віку, що мають гострі інфекції, добова доза звичайно не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів старше 80 років.
Дозування при порушеній функції нирок.
Цефтазидим виводиться нирками у незміненому вигляді. Тому для пацієнтів з порушенням функції нирок доза повинна бути зменшена.
Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності
Кліренс креатиніну, мл/хв-----------Прибл. рівень креатиніну в сироватці, мкмоль/л (мг/дл)-----------Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г-----------------Частота дозування (год)
> 50------------------------------------------------<150 (<1,7)-------------------------------------------------------------------------Звичайна доза------------------------------------------------------------------------Звичайна доза
50 – 31 ----------------------------------------150 – 200 -(1,7 – 2,3)------------------------------------------------------------------------1,0----------------------------------------------------------------------------------------------12
30 – 16 ----------------------------------------- 200 – 350-(2,3 – 4,0)---------------------------------------------------------------------1,0--------------------------------------------------------------------------------------------- 24
15 – 6 -------------------------------------------350 – 500-(4,0 – 5,6)----------------------------------------------------------------------0,5-------------------------------------------------------------------------------------------- 24
< 5---------------------------------------------- > 500-(> 5,6)-----------------------------------------------------------------------------------0,5---------------------------------------------------------------------------------------------48

Для пацієнтів з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50% або відповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму в сироватці, який не повинен перевищувати 40 мг/л.
У дітей кліренс креатиніну слід скоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Гемодіаліз.
Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, яка рекомендується в таблиці, наведеній вище.
Перитонеальний діаліз.
Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі в звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім внутрішньовенного застосування цефтазидим можна включати до діалізної рідини (звичайно від 125 до 250 мг на 2 л діалізної рідини).
Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високошвидкісна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для гемофільтрації з низькою швидкістю слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)----------------------------------------Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 5-----------------16,7----------------33,3------------------50
0-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------250---------------250-----------------500----------------500
5---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 250---------------250-----------------500------------------500
10---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------250--------------500---------------------500--------------750
15--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------250----------------500-----------------------500---------------750
20---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------500---------------500-------------------500-------------------750

аПідтримуюча доза повинна вводитися кожні 12 годин.
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)--------------------Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)а
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------1,0 л/год----------------------------------------------------------2,0 л/год
------------------------------------------------------------------------------------------------------------Швидкість ультрафільтрації (л/год)-----------------Швидкість ультрафільтрації (л/год)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------0,5-----------1,0------------------2,0-----------------------------------0,5------------- 1,0------------------2,0
0--------------------------------------------------------------------------------------------------------500------------500----------------500----------------------------------500-----------------500---------------750
5-------------------------------------------------------------------------------------------------------500-------------500--------------- 750-----------------------------------500-----------------500--------------750
10----------------------------------------------------------------------------------------------------500-------------500---------------750-----------------------------------500----------------750---------------1000
15---------------------------------------------------------------------------------------------------- 500--------------750-------------750------------------------------------750--------------750---------------1000
20---------------------------------------------------------------------------------------------------750---------------750------------1000----------------------------------750------------------750------------1000

аПідтримуюча доза повинна вводитися кожні 12 годин.
Введення.
Фортум вводиться внутрішньовенно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін?єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом?язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або в систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
ІНСТРУКЦІЯ з приготування.
Фортум сумісний з найбільш часто вживаними розчинами для внутрішньовенного введення.
Флакони всіх розмірів виробляються під зниженим тиском. У міру розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. Невеликими бульбашками діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна знехтувати.
Доза, що вводиться--------------------------------------Необхідна кількість розчинника (мл)-----------------------------------Приблизна концентрація (мг/мл)
250 мг--------------------------------------------Внутрішньом’язово------------- 1,0 ------------------------------------------------------------- 210
250 мг--------------------------------------------Внутрішньовенно -----------------2,5---------------------------------------------------------------90
500 мг----------------------------------------------Внутрішньом’язово-------------- 1,5-------------------------------------------------------------- 260
500 мг-----------------------------------------------Внутрішньовенно -------------------5--------------------------------------------------------------------90
1 г---------------------------------------------------Внутрішньом’язово-------------- 3------------------------------------------------------------ 260
1 г--------------------------------------------------Внутрішньовенний болюс----10------------------------------------------------------------90
1 г-------------------------------------------------Внутрішньовенна інфузія ----------50*-----------------------------------------------------------20
2 г-----------------------------------------------Внутрішньовенний болюс---------------10--------------------------------------------170
2 г------------------------------------------------Внутрішньовенна інфузія----------------50*-----------------------------------------40
*Примітка. Розчинення слід проводити в два етапи (див. текст).
Фортум сумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. “Несумісність”).
Колір розчину варіює від світло-жовтого до янтарного залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.
Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Гартмана; 5% розчин глюкози; 0,225% розчин натрію хлориду у 5% розчині глюкози; 0,45% розчин натрію хлориду у 5% розчині глюкози; 0,9% розчин натрію хлориду у 5% розчині глюкози; 0,18% розчин натрію хлориду у 4% розчині глюкози; 10% розчин глюкози; 10% розчин декстрану 40 у 0,9% розчині натрію хлориду; 10% розчин декстрану 40 у 5% розчині глюкози; 6% розчин декстрану 70 у 0,9% розчині натрію хлориду; 6% розчин декстрану 70 у 5% розчині глюкози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5% або 1% розчині лідокаїну.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму в дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9% розчині натрію хлориду або 0,5% розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9% розчині натрію хлориду; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9% розчині натрію хлориду; гепарин 10 МО/мл або 5 МО/мл у 0,9% розчині натрію хлориду; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9% розчині натрію хлориду.
Вміст флакона Фортуму 500 мг, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:
Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.
Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Витягти весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна знаходитись у розчині. Маленькими бульбашками вуглекислого газу можна знехтувати.
Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г)
Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.
Вставити голку для повітря через кришку у флакон для збільшення тиску.
Не виймаючи голку для повітря, додати ще 40 мл розчинника. Вийняти голку для повітря, струснути флакон і налагодити систему для інфузій як звичайно.
Примітка: Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Несумісність.
Фортум менш стабільний у розчині натрію бікарбонату для ін’єкцій, ніж в інших розчинах для внутрішньовенного введення. Тому він не рекомендується як розчинник.
Цефтазидим та аміноглікозиди не слід змішувати в одній інфузійній системі або шприці.
Спостерігалися випадки утворення осаду, коли до розчину цефтазидиму додавали ванкоміцин. Тому рекомендується промивати інфузійні системи та внутрішньовенні катетери між використанням цих двох препаратів.

Побочные эффекты
Побічна дія.
Побічні реакції спостерігаються рідко і включають певні явища.
Місцеві: флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні; біль та/або запалення після внутрішньом’язової ін’єкції.
Гіперчутливість: плямисто-папульозний висип або кропив’янка, пропасниця, свербіж, дуже рідко – ангіоневротичний набряк та анафілаксія (в тому числі бронхоспазм та/або гіпотензія).
Як і при лікуванні іншими цефалоспоринами, можуть спостерігатися випадки поліморфної еритеми, синдрому Стівенса - Джонсона та токсичого епідермального некролізу.
Шлунково-кишкові: діарея, нудота, блювання, біль у животі, дуже рідко – кандидозний стоматит і коліт. Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, коліт може бути пов’язаний з Clostridium difficile і може виявлятись у вигляді псевдомембранозного коліту.
Сечостатеві: кандидоз, вагініт.
Печінка, жовчні шляхи та підшлункова залоза: дуже рідко – жовтуха.
Центральна нервова система: головний біль, запаморочення, парестезії та порушення смаку. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія та кома у хворих з нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму не була відповідно зменшена.
Зміни лабораторних показників (минущі): еозинофілія, позитивна реакція Кумбса, дуже рідко – гемолітична анемія, тромбоцитоз і підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ, лужна фосфатаза). Як і при застосуванні деяких інших цефалоспоринів, інколи спостерігалося транзиторне підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовини крові та/або креатиніну в сироватці. Дуже рідко повідомлялося про лейкопенію, нейтропенію, агранулоцитоз, тромбоцитопенію та лімфоцитоз.
Приблизно у 5% пацієнтів спостерігається позитивна реакція Кумбса, що може впливати на визначення групи крові.

Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Гіперчутливість до цефтазидиму пентагідрату або будь-якого інгредієнта препарату.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування високих доз препарату з нефротоксичними ліками може негативно впливати на функцію нирок.
Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища не відоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування Фортуму з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.
Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив на результати аналізу може спостерігатись при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест).
Цефтазидим не впливає на лужно-пікратний метод визначення креатиніну.

Передозировка
Передозування.
Передозування може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми і кома. Концентрацію цефтазидиму в сироватці можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Особенности применения
Особливості застосування.
До початку лікування потрібно встановити, чи була у пацієнта в анамнезі реакція гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринів, пеніцилінів або інших препаратів.
З особливою обережністю слід призначати цефтазидим пацієнтам, у яких в анамнезі була алергічна реакція на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики. У випадку виникнення алергічої реакції на цефтазидим необхідно негайно припинити застосування препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть вимагати застосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та інших засобів невідкладної допомоги.
Одночасне лікування високими дозами цефалоспоринів і нефротоксичними препаратами, такими як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад фуросемід), може несприятливо впливати на функцію нирок. Досвід клінічного застосування цефтазидиму показав, що при дотриманні рекомендованого дозування це явище малоймовірне. Немає даних, що цефтазидим несприятливо впливає на функцію нирок у звичайних терапевтичних дозах.
Цефтазидим виводиться з нирками, тому дозу слід зменшувати відповідно до ступеня ураження нирок. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, коли доза не була відповідно зменшена.
Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале лікування Фортумом може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candida, Enterococci); у цьому випадку може стати потрібним припинити лікування або вжити інших необхідних заходів. Дуже важливо постійно контролювати стан хворого.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів і пеніцилінів широкого спектра дії, деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratia spp. можуть стати резистентними під час лікування цефтазидимом. У таких випадках слід періодично виконувати дослідження на чутливість.
Вагітність і лактація
Експериментальних свідоцтв ембріотоксичної та тератогенної дії цефтазидиму не отримано, але, як і інші препарати, його слід призначати з обережністю жінкам під час перших місяців вагітності та дітям грудного віку.
Цефтазидим у невеликих кількостях виділяється з грудним молоком, тому повинен з обережністю призначатися матерям-годувальницям.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами
Не описаний.

Условия и сроки хранения
Умови та термін зберігання.
Термін придатності – 3 роки.
Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі нижче 25°С.
Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нище 25°С або протягом 7 днів при температурі до 4°С.

Условия отпуска
Категорія відпуску. За рецептом.

Упаковка
Упаковка.
Скляні флакони з ламінованою гумовою кришечкою, яка покрита захисним ковпачком, вміщені у картонну упаковку.

Производитель и его адрес
Виробник, країна: "GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A." та "GlaxoWellcome S.p.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Італія/Великобританія