Левитра ОДТ табл.дисперг.10мг №4

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛЕВІТРА® ОДТ

Торговое название
Торгівельне найменування:
ЛЕВІТРА® ОДТ

Международное название
Міжнародне непатентоване найменування:
Vardenafil

Латинское название
LEVITRA® ODT

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина: vardenafil;
1 таблетка містить варденафілу 10 мг (що відповідає 11,85 мг варденафілу моногідрохлориду тригідрату відповідно);
допоміжні речовини: аспартам (Е 951), ароматизатор м’ятний, магнію стеарат, кросповідон, маніт (Е 421), кремнію діоксид колоїдний, сорбіт (Е 420).

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки, що диспергуються, по 10 мг № 1, № 4 у блістерах

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Засоби для лікування порушень ерекції.
Код АТС G04B E09.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у розслабленні гладких м’язів кавернозних тіл та артеріол. Під час сексуальної стимуляції із нервових закінчень кавернозних тіл виділяється оксид азоту (NO), який активує фермент гуанілатциклазу, що спричиняє підвищення вмісту циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Внаслідок цього відбувається розслаблення гладких м’язів кавернозних тіл, що сприяє збільшенню плину крові до статевого члена. Фактичний рівень цГМФ регулюється швидкістю синтезу за допомогою гуанілатциклази з одного боку та швидкістю розщеплення за допомогою цГМФ гідролізуючих фосфодіестераз (ФДЕ) – з іншого.
Найважливішою ФДЕ в кавернозному тілі людини є цГМФ специфічна фосфодіестераза 5 типу (ФДЕ5).
Інгібування ФДЕ5 варденафілом призводить до збільшення рівнів цГМФ у кавернозному тілі, що призводить до розслаблення гладких м’язів і притоку крові в кавернозне тіло.
Таким чином. Варденафіл посилює природну реакцію на сексуальну стимуляцію.
Дослідження на очищених ферментних препаратах показали, що варденафіл є дуже активним і дуже селективним інгібітором ФДЕ5, де ІС50 для ФДЕ5 людини становить 0,7 нМ.
Інгібіторний ефект варденафілу є більш вираженим щодо ФДЕ5, ніж до інших відомих фосфодіестераз ((> 15 разів по відношенню до ФДЕ6, > 130 разів по відношенню до ФДЕ1, > 300 разів по відношенню до ФДЕ11, і > 1000 разів по відношенню до ФДЕ2, 3, 4, 7, 8, 9 і 10). In vitro варденафіл спричиняє підвищення цГМФ у виділених людських кавернозних тілах внаслідок розслаблення м’язів.
У кролів варденафіл спричиняє ерекцію статевого члена, яка залежить від ендогенного синтезу оксиду азоту і посилюється донорами оксиду азоту.
Доклінічні дані з безпеки.
Доклінічні дані не вказують на особливий ризик для людей на підставі стандартних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при застосуванні повторних доз, гентотоскичності, канцерогенності і репродуктивної токсичності.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Медіана часу до досягнення Cmax у пацієнтів, які отримували препарат ЛевітраO ОДТ натще, коливався від 45 до 90 хв. Після прийому таблеток по 10 мг препарату Левітра ОДТ пацієнтами, середня AUC варденафілу збільшувалася на 21 - 29 %, а середня Cmax становила на 8 - 19 % нижче порівняно з таблетками варденафілу, вкритими оболонкою, по 10 мг. Їжа з високим вмістом жирів не впливає на AUC і Tmax варденафілу, але призводить до зменшення Cmax варденафілу на 35 %. Грунтуючись на цих результатах, таблетки Левітра ОДТ по 10 мг можуть застосовуватись незалежно від прийому їжі. Якщо таблетки Левітра ОДТ застосовують без води, AUC зменшується на 29 %, а середнє Tmax скорочується на 60 хв, у той час як Cmax залишається незміненою. Таблетки Левітра ОДТ приймають без води.
Дослідження біоеквівалентності показали, що таблетки Левітра ОДТ по 10 мг не є біоеквівалентими таблеткам Левітра, вкритим оболонкою, по 10 мг, тому дисперговані таблетки не слід застосовувати як еквівалент таблеткам, вкритим оболонкою.
Середній період напіввиведення варденафілу у пацієнтів, які отримували таблетки Левітра ОДТ, коливався приблизно від 4 до 6 годин. Період напіввиведення метаболіту M1, як і материнського препарату, становить від 3 до 5 годин.
Загальний кліренс препарату дорівнює
56 л/год. Після прийому внутрішньо варденафіл виводиться у вигляді метаболітів, переважно з калом (91 - 95 % введеної дози), меншою мірою – із сечею (2 - 6 % дози). Фармакокінетика окремих груп пацієнтів.
Пацієнти літнього віку (старше 65 років): печінковий кліренс варденафілу у здорових добровольців літнього віку (65 років і старше) зменшений порівняно з особами молодшого віку (45 років і молодше). В середньому, у чоловіків літнього віку, які приймали варденафіл, AUC була на 52 % вище, ніж у молодих чоловіків, які брали участь у клінічних дослідженнях.
AUC I Cmax варденафілу у пацієнтів літнього віку (65 років і старше), які приймали Левітру ОДТ, знижувалися з 31 % до 39 % та з 16 % до 21 % відповідно, порівняно з пацієнтами віком до 45 років. Як і в пацієнтів віком до 45 років, так і в пацієнтів віком від 65 років, які приймали препарат 1 раз на добу протягом 10 днів, не відзначалося кумуляції варденафілу в плазмі крові.
У плацебоконтрольованих клінічних дослідженнях не виявлено відмінностей щодо ефективності і безпеки між застосуванням літніми і молодшими пацієнтами.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого (кліренс креатиніну > 50 - 80 мл/хв) та середнього (кліренс креатиніну > 30 - 50 мл/хв) ступеня, фармакокінетика варденафілу була подібною до фармакокінетики у контрольованій групі з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з нирковою недостатністю. Тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) значення AUC збільшувалося на 21 %, а середня Сmax зменшувалася на 23 % порівняно зі здоровими добровольцями. Не було виявлено статистично достовірної кореляції між кліренсом креатині ну та концентраціями варденафілу в плазмі крові (AUC i Cmax).
У пацієнтів, які перебувають на діалізі, фармакокінетика варденафілу не вивчалася.
Пацієнти з печінковою недостатністю.
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня (класи А і В за класифікацією Чайлд-П’ю) кліренс креатиніну був зменшений залежно від ступеня печінкової недостатності.
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлд-П’ю) AUC i Cmaxвареднафілу збільшувались у 1,2 раза (AUC на 17 % та Сmax на 22 %) порівняно зі здоровими добровольцями.
У пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлд-П’ю) AUC варденафілу збільшилась у 2,6 раза (160 %), а Сmax – у 2,3 раза (130 %) порівняно зі здоровими добровольцями.
У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П’ю) фармакокінетика варденафілу не вивчалася.

Показания к применению
Показання.
Лікування еректильної дисфункції (неспроможності досягти або підтримувати ерекцію, необхідну для здійснення статевого акту).

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Препарат Левітра ОДТ застосовують внутрішньо, незалежно від вживання їжі.
Таблетку кладуть на язик і тримають до повного розчинення. Таблетку слід приймати одразу після її вилучення з блістера.
Максимальна рекомендована доза препарату становить 10 мг 1 раз на добу. Таблетку слід прийняти за 25 - 60 хв до початку сексуального контакту, але можна застосувати і за 4 -5 годин до статевої активності. Максимальна частота прийому – 1 раз на добу.
Для досягнення бажаного ефекту при застосуванні препарату Левітра ОДТ необхідна адекватна сексуальна стимуляція.
Особи літнього віку (старше 65 років).
Корекція дози не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю.
Для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлд-П’ю) немає потреби у корекції дози.
Пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлд-П’ю) препарат застосовувати не слід.
У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П’ю) фармакокінетика варденафілу не вивчалася.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого (кліренс креатиніну (КК) > 50 - 80 мл/хв), середнього (КК > 30 - 50 мл/хв) або тяжкого (КК < 30 мл/хв) ступеня немає потреби у корекції дози.
У пацієнтів, які перебувають на діалізі, фармакокінетика варденафілу не вивчалася.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Нервова система - Головний біль Запаморочення
Судинні розлади - Вазодилатація
Дихальна система - Закладення носа Закладення синусів
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту - Диспепсія Діарея Біль у ШКТ та черевній порожнині Нудота
Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини - Біль у спині Підвищений м’язовий тонус та судоми Підвищення рівня креатинінфосфокінази
Постмаркетингові дані
Повідомлялося, що інфаркт міокарда асоційювався у часі із застосуванням варденафілу, проте неможливо визначити, чи пов’язані вони безпосередньо з варденафілом, чи з сексуальною активністю, з наявністю серцево-судинного захворювання у пацієнта або комбінацією цих факторів.
Повідомлялося про поодинокі випадки передньої ішемічної невропатії зорового нерва (ПІНЗН) (яка є причиною зниження зору, аж до стійкої втрати зору), що може бути пов’язане із застосуванням інгібіторів фосфодіестерази 5 (інгібіторів ФДЕ5), до яких належить і препарат ЛевітраO ОДТ. Більшість пацієнтів належали до групи ризику розвитку ПІНЗН через низку причин, що включали виражений застій диска зорового нерва, вік старше 50 років, діабет, артеріальну гіпертензію, серцево-судинні захворювання, гіперліпідемію та паління. Однак не встановлено, чи пов’язані ці поодинокі випадки захворювання безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, васкулярними факторами ризику чи анатомічними дефектами, комбінацією цих факторів, чи спричинені іншими факторами.
Повідомлялося про поодинокі випадки порушення зору, включаючи втрату зору (тимчасову або стійку), що може бути пов’язано із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, до яких належить препарат Левітра ОДТ. Однак не встановлено, чи пов’язані ці поодинокі випадки безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, судинними факторами ризику або іншими факторами.
Повідомлялося про раптову глухоту або втрату слуху у невеликої кількості пацієнтів на підставі пост маркетингових або клінічних досліджень із застосуванням всіх інгібіторів ФДЕ5, у тому числі препарату Левітра. Неможливо визначити, чи пов’язані ці випадки безпосередньо із застосуванням препарату, чи з основними факторами ризику втрати слуху, з комбінацією цих факторів або іншими факторами.

Противопоказания
Протипоказання.
– Індивідуальна підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
– одночасне вживання нітратів або будь-яких донорів NO (через вплив інгібування фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ5) на шлях NO/цГМФ, інгібітори ФДЕ5 можуть посилювати гіпотензивні ефекти нітратів);
– одночасне застосування варденафілу з інгібіторами ВІЛ-протеаз, такими як індинавір і ритонавір, оскільки вони є потенційними інгібіторами СYР3А4.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Інгібітори CYP (ферментів системи цитохрому)
Варденафіл метаболізується головним чином печінковими ферментами ізоформи 3А4 цитохрому Р450 та частково – ізоформами CYP3А5 та CYP2С.
Зважаючи на це, інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс варденафілу.
Циметидин (400 мг двічі на добу), неспецифічний інгібітор цитохрому Р450, не впливає на площу під кривою «концентрація-час» (AUC) та максимальну концентрацію (Cmax) варденафілу при супутньому застосуванні таблеток варденафілу у дозі 20 мг у здорових добровольців.
Еритроміцин (500 мг тричі на добу), інгібітор CYP3А5, спричиняв 4-разове (300 %) зростання AUC варденафілу та 3-разове (200 %) зростання Cmax варденафілу при супутньому застосуванні варденафілу (5 мг) у здорових добровольців.
Кетоконазол (200 мг), що є потужним інгібітором CYP3А4, спричиняв 10-разове (900 %) зростання AUC варденафілу та 4-разове (300 %) зростання Cmax варденафілу при супутньому застосуванні варденафілу (5 мг) у здорових добровольців.
Супутнє застосування варденафілу (10 мг) з інгібітором ВІЛ-протеази індинавіром (800 мг тричі на добу) призводило до 16-разового (1500 %) зростання AUC варденафілу та 7-разового (600 %) зростання Cmax варденафілу. Через добу після супутнього введення плазмові рівні варденафілу становили приблизно 4 % максимального плазмового рівня варденафілу (Cmax).
Ритонавір (600 мг двічі на добу) призводив до 13-разового зростання Cmax варденафілу та 49-разового (600 %) зростання AUC0-24 варденафілу при супутньому застосуванні варденафілу (5 мг). Взаємодія є наслідком блокування печінкового метаболізму препарату ЛевітраO ритонавіром, потужним інгібітором CYP3А4, який також інгібує CYP2С9. Ритонавір значно подовжує період напіввиведення варденафілу до 25,7 години.
Нікорандил є гібридом модулятора калієвих каналів та нітрату. Через нітратний компонент існує ймовірність його серйозної взаємодії з варденафілом.
Нітрати, донори оксиду азоту
У дослідженні за участю 18 здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалось жодного посилення гіпотензивного ефекту нітрогліцерину, що застосовувався сублінгвально (0,4 мг), при прийманні варденафілу (10 мг) у різні інтервали часу (від 24 годин до 1 години) до застосування дози нітрогліцерину.
У здорових добровольців середнього віку гіпотензивний ефект нітратів, що застосовувалися сублінгвально (0,4 мг), через 1 та 4 години після приймання варденафілу посилювався при застосуванні 20 мг варденафілу. Ці ефекти не спостерігалися при прийманні варденафілу (20 мг) на добу до застосування нітрогліцерину.
Однак інформація щодо потенційних гіпотензивних ефектів варденафілу при застосуванні у комбінації з нітратами у пацієнтів відсутня, тому їх одночасне застосування протипоказане.
Інші лікарські засоби
Жодної фармакокінетичної та фармакодинамічної взаємодії (протромбіновий час та фактор зсідання ІІ, VII та X) не спостерігалось при одночасному застосуванні варфарину (25 мг) та варденафілу (20 мг). Фармакокінетика варденафілу змінювалася під впливом супутнього застосування варфарину.
Жодної відповідної фармакокінетичної взаємодії при супутньому застосуванні варденафілу (20 мг) з ніфедипіном (30 або 60 мг) не спостерігалось. Комбінована терапія варденафілом та ніфедипіном не призводила до фармакодинамічної взаємодії.
a-блокатори
Оскільки монотерапія a-блокаторами може зумовити виражене зниження артеріального тиску, особливо постуральну гіпотензію та зомління, були проведені дослідження їхньої взаємодії з варденафілом.
Пацієнти, які отримують терапію a-блокаторами не повинні застосовувати препарат Левітра ОДТ як початкову дозу. Варденафіл можна застосовувати у будь-який час з тамсулозином. При терапії іншими a-блокаторами та одночасному призначенні препарату Левітра дози цих лікарських засобів слід застосовувати у різний час.
Немає жодних доказів того, що фармакокінетика варденафілу змінюється при одночасному застосуванні дигоксину.
Разові дози маалоксу (антацид, магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) гне впливали на біодоступність AUC та Сmax варденафілу.
Результати фармакокінетичних досліджень фази ІІІ не вказують на значний ефект ацетилсаліцилової кислоти, інгібіторів АПФ, b- блокаторів, слабких інгібіторів CYP3A4, діуретиків та препаратів для лікування діабету (сульфонілсечовини та метформіну) на фармакокінетику варденафілу.

Передозировка
Передозування.
У дослідженнях за участю добровольців, які отримували одноразову дозу препарату, варденафіл застосовувався у дозах до 80 мг на добу. Навіть найвищі дози, що досліджувалися (80 мг на добу), переносилися без тяжких побічних ефектів. Це було підтверджено у дослідженні із застосуванням препарату ЛевітраO у дозі 40 мг 1 раз на добу упродовж 4 тижнів.
При застосуванні 40 мг препарату двічі на добу спостерігалися випадки вираженого болю у спині. Однак м’язової або неврологічної токсичності встановлено не було.
У випадках передозування застосовують, у разі необхідності, заходи симптоматичної та підтримуючої терапії. Застосування діалізу не збільшує кліренс варденафілу, оскільки останній активно зв'язується з білками плазми і практично не виводиться із сечею.

Особенности применения
Особливості застосування.
Перед початком лікування еректильної дисфункції лікар повинен перевірити стан серцево-судинної системи пацієнта, оскільки сексуальна активність пов’язана з певним кардіальним ризиком. Варденафіл має властивості вазодилататора, що може призводити до незначного транзиторного зниження артеріального тиску. Пацієнти з обструкцією вивідного відділу лівого шлуночка, наприклад зі стенозом аорти та ідіопатичним гіпертрофічним субаортальним стенозом, можуть бути сприйнятливими до дії вазодилататорів, включаючи інгібітори ФДЕ 5 типу.
Чоловікам, для яких не рекомендується сексуальна активність через стан серцево-судинної системи, зазвичай не слід застосовувати засоби для лікування еректильної дисфункції.
У дослідженнях щодо впливу препарату варденафіл на інтервал QT у 59 здорових чоловіків-добровольців терапевтичні (10 мг) і субтерапевтичні (80 мг) дози препарату Левітра зумовлювали подовження інтервалу QT. Результати постмаркетингового дослідження, що оцінювало вплив комбінації варденафілу з іншим препаратом, що чинить рівноцінну дію на QT, показали сукупний ефект на інтервал QT комбінації препаратів порівнянно з окремим застосуванням. Це слід враховувати при вирішенні питання про призначення варденафілу пацієнтам з пролонгацією інтервалу QT в анамнезі або пацієнтам, які приймають лікарські засоби, що подовжують інтервал QT. Пацієнтам з уродженим пролонгованим QT-інтервалом та пацієнтам, які приймають антиаритмічні препарати типу IА (квінідин, прокаїнамід) або типу III (аміодарон, соталол), не рекомендується застосовувати препарат Левітра ОДТ.
Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, з особливою обережністю призначають хворим з анатомічною деформацією статевого члена, наприклад при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні), а також пацієнтам із захворюваннями, що сприяють розвитку пріапізму (серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).
Безпека та ефективність застосування варденафілу в комбінації з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, не досліджені, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.
Через відсутність відомостей щодо безпеки препарату Левітра ОДТ для зазначених нижче груп пацієнтів призначати препарат не рекомендується хворим з тяжкими порушеннями функції печінки, при захворюваннях нирок у термінальній стадії (коли необхідний гемодіаліз), при вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск у стані спокою менше 90 мм рт. ст.), при нестабільній стенокардії, після перенесеного інсульту або інфаркту міокарда (протягом останніх 6 місяців), а також при спадкових дегенеративних захворюваннях сітківки ока (пігментний ретиніт).
У разі раптової втрати зору пацієнти повинні припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря.
Через вазодилататорний ефект a-блокаторів та варденафілу їх одночасний прийом може спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Супутнє лікування слід починати тільки у випадку, якщо стан пацієнта, який отримує терапію альфа-блокаторами, стабільний. Пацієнти, які отримують терапію альфа-блокаторами, не повинні використовувати препарат Левітра ОДТ у якості початкової дози. З тамсулозином варденафіл можна застосовувати у будь-який час. У випадку інших альфа-блокаторів при одночасному призначенні варденафілу слід розглянути питання про різний час приймання препаратів. У тих пацієнтів, які вже приймають оптимізовану дозу варденафілу, терапію a-блокаторами слід розпочинати з найнижчої дози. Поступове збільшення дози a-блокаторів може асоціюватися з додатковим зниженням артеріального тиску у пацієнтів, які приймають інгібітор ФДЕ5, у тому числі варденафіл.
Супутнє застосування потужних інгібіторів ферментів системи цитохрому Р-450 3А4 (CYP3A4), таких як кетоконазол, ітраконазол, індинавір та ритонавір, спричиняє помітне підвищення рівня варденафілу в плазмі.
Варденафіл не слід приймати з кетоконазолом та ітраконазолом, дози яких перевищують 200 мг. Супутнє застосування препарату з індинавіром та ритонавіром, які є потужними інгібіторами CYP3A4, протипоказане.
Оскільки препарат Левітра ОДТ не застосовували пацієнтам зі схильністю до кровотеч і хворі з пептичною виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки, призначати препарат таким особам можна лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.
Варденафіл не впливає на час кровотечі при окремому застосуванні чи в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
Комбінація гепарину та варденафілу не впливала на час кровотечі у щурів, проте ця взаємодія не вивчалась у людей.
Левітра ОДТ містить ас партам, джерело фенілаланіну, який може бути шкідливим для людей з фенілкетонурією.
Левітра ОД містить сорбіт. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості фруктози не рекомендується застосовувати препарат Левітра ОД.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не встановлено.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат не застосовують жінкам.
Діти.
Варденафіл не показаний для застосування дітям віком до 16 років.

Условия и сроки хранения
Термін придатності.
2,5 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у сухому місці при температурі не вище 30 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 1 або по 4 таблетки по 10 мг у блістері.

Производитель и его адрес
Виробник:
Байєр Шерінг Фарма АГ, Німеччина