Ливостор табл.п/о 20мг №30

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛІВОСТОР

Торговое название
ЛІВОСТОР

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Atorvastatin

Латинское название
LIVOSTOR

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина: atorvastatin; [R(R*R*)]-2-(4-фторфеніл)-бета, дельта-дигідрокси-(1-метилетил)-3-феніл-4-[(феніламіно)карбоніл]-пірол-1-гептанова кислота;
1 таблетка містить аторвастатину (у вигляді аторвастатину кальцію тригідрату) 20 мг або 40 мг;
допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза, полісорбат-80, натрію лаурилсульфат, лактози моногідрат, кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат; оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry II White (гідроксипропілметилцелюлоза, лактози моногідрат, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), тріацетин).

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг № 30
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг № 30

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Гіполіпідемічні засоби. Аторвастатин.
Код АТС С10А А05.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Лівостор містить активну речовину аторвастатин, який є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА редуктази, ключового ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим А у мевалонову кислоту – попередник стеролів, включаючи холестерол. Для компенсації синтезу холестеролу гепатоцити експресують підвищену кількість рецепторів ЛПНЩ, збільшуючи таким чином приплив холестерину ЛПНЩ з плазми. У результаті спостерігається залежне від дози препарату зниження концентрації холестеролу плазми. Після одноразового перорального застосування аторвастатину синтез стеролів інгібується від 1 до 8 годин.
Аторвастатин знижує утворення ЛПНЩ і число частинок ЛПНЩ. Він спричинює виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ рецепторів у поєднанні зі сприятливими змінами якості ЛПНЩ частинок. Аторвастатин знижує рівень загального холестерину (на 30-46 %), ЛПНЩ (на 41-61 %), аполіпопротеїну В (на 34-50 %) і тригліцеридів (на 14-33 %) і викликає варіабельне підвищення рівня холестерину ЛПВЩ та аполіпопротеїну А.
Крім впливу на ліпіди плазми крові, аторвастатин виявляє інші ефекти, які посилюють його антиатеросклеротичну дію. Він пригнічує синтез ізопреноїдів – речовин, які діють як фактори росту на проліферацію клітин гладких м?язів судин, зменшує в’язкість плазми і активність деяких факторів коагуляції та агрегації. Завдяки такій дії він покращує гемодинаміку і сприяє покращанню рівноваги коагуляції крові. Крім того, інгібітори ГМГ-КоА редуктази впливають на метаболізм макрофагів, пригнічуючи їхню активацію, що зменшує розриви атеросклеротичних бляшок.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Всмоктування.
Аторвастатин приблизно на 80 % швидко всмоктується після прийому внутрішньо, його концентрація в плазмі досягає піка протягом 1-4 годин. Хоча прийом їжі зменшує всмоктування аторвастатину, це не впливає на його ефективність. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі. Біодоступність аторвастатину становить 12 %, системна доступність інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА редуктази – 30 %. Низьку системну біодоступність пов’язують з пресистемним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і/або біотрансформацією при першому проходженні через печінку. Більше ніж 98% аторвастатину зв’язується з білками плазми крові. Аторвастатин не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Біотрансформація.
Біотрансформація аторвастатину проходить за допомогою цитохрому Р450 3А4 з утворенням орто- та парагідроксильованих похідних та продуктів бета-окиснення. In vitro орто- та парагідроксильовані метаболіти чинять інгібуючу дію на ГМГ-Ко-редуктазу. Інгібуючий ефект аторвастатину щодо ГМГ-КоА-редуктази приблизно на 70% визначається активністю циркулюючих метаболітів.
Виведення.
Аторвастатин виводиться з жовчю та фекаліями. Середній період напіввиведення у людей становить приблизно 14 годин. Інгібуюча активність щодо ГМГ-КоА редуктази зберігається приблизно 20-30 годин завдяки наявності активних метаболітів.
У здорових добровольців літнього віку концентрація аторвастатину в плазмі крові на 42,5 % вища, ніж у молодих дорослих людей. Гіполіпідемічний ефект цих вікових груп подібний. У жінок концентрація аторвастатину в плазмі (Сmax) на 20 % вища, ніж у чоловіків, AUС – нижча на 10 %. Гіполіпідемічний ефект істотно не відрізняється.
Ниркова недостатність. Ураження нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі та на його гіполіпідемічну дію.
Печінково-клітинна недостатність. Концентрація аторвастатину в плазмі хворих з алкогольним цирозом печінки підвищується (Сmax – приблизно в 16 разів, AUС – в 11 разів).

Показания к применению
Показання.
Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В та тригліцеридів з метою збільшення ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у хворих з первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна сімейна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (тип IIa і IIb), підвищеним рівнем тригліцеридів у плазмі крові (тип IV) і хворим з дизбетапротеїнемією (типу III) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту. Для зниження рівня загального холестерину та ЛПНЩ у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, коли дієта та інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту.
Пацієнтам без клінічних проявів серцево-судинних захворювань, з наявністю або відсутністю дисліпідемії, але які мають декілька факторів ризику, таких як тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень ЛПВЩ або наявність у родинному анамнезі захворювань серцево-судинної системи у молодому віці, з метою:
· зниження ризику фатальних проявів ІХС та нефатального інфаркту міокарда;
· зниження ризику виникнення інсульту;
· зниження ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедури реваскуляризації міокарда.
У пацієнтів з клінічними симптомами коронарних захворювань аторвастатин призначають для:
· зниження ризику розвитку нефатального інфаркту міокарда;
· зниження ризику розвитку фатального і нефатального інсульту;
· зниження ризику при проведенні процедури реваскуляризації;
· зниження ризику госпіталізації з причини застійної серцевої недостатності;
· зниження ризику виникнення стенокардії.
Діти (10-17 років).
Лівостор застосовують як доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, ЛПНЩ, аполіпопротеїну В у хлопчиків та дівчаток у постменархіальний період з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, навіть за умови дотримання адекватної дієти, якщо
- рівень ЛПВЩ залишається ? 190 мг/дл або
- рівень ЛПНЩ залишається ? 160 мг/дл
та в родинному анамнезі має місце виникнення серцево-судинних захворювань в молодому віці;
у хворих дітей є два чи більше інших

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Перед початком терапії Лівостором слід визначити рівень холестерину в крові на тлі відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи для зменшення маси тіла у пацієнтів з ожирінням, а також провести лікування інших захворювань. Під час лікування препаратом пацієнтам слід дотримуватися стандартної гіпохолестеринемічної дієти. Препарат призначають у дозі 10-80 мг 1 раз на добу, щоденно, в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі. Початкова і підтримуюча дози можуть бути індивідуалізовані відповідно до вихідного рівня ЛПНЩ, мети і ефективності лікування. Через 2-4 тижні від початку лікування і/або корегування дози Лівостору необхідно визначити рівень ліпопротеїдів і, відповідно, провести корекцію дози.
Первинна гіперхолестеринемія і комбінована (змішана) гіперліпідемія. У більшості випадків достатньо застосовувати препарат у дозі 10 мг 1 раз на добу, щоденно. Ефект лікування з?являється через 2 тижні, досягає максимуму через 4 тижні і зберігається при тривалому лікуванні.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Препарат призначають у дозі 10-80 мг 1 раз на добу, щоденно, в будь-який час, незалежно від прийому їжі. Початкову та підтримуючу дозу встановлюють індивідуально. У більшості випадків результат досягається при застосуванні дози 80 мг 1 раз на добу.
Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія (пацієнти у віці 10-17 років). Рекомендується призначати препарат у початковій дозі 10 мг 1 раз на добу, щоденно. Максимальна доза становить 20 мг 1 раз на добу, щоденно (застосування дози препарату більше 20 мг у пацієнтів даної вікової групи не вивчалось). Дозу встановлюють індивідуально, з урахуванням мети терапії. Корегувати дозу можна з інтервалом у 4 тижні та більше.
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Захворювання нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі і його гіполіпідемічну дію, тому змінювати дозу не потрібно.
Застосування у пацієнтів літнього віку.
При прийомі препарату в рекомендованих дозах ефективність і безпека його у людей літнього віку не відрізняються від загальної групи пацієнтів.
За необхідності прийому препарату у дозі 10 мг рекомендовано застосовувати препарат Лівостор, таблетки по 10 мг.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Найчастіше можуть виникати наступні побічні реакції (? 1 %):
психічні розлади: безсоння;
нервова система: головний біль;
травний тракт: нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм;
опорно-рухова система та сполучна тканина: міалгія;
загальні реакції: астенія.
Окрім названих, іноді відмічали такі побічні ефекти препарату:
обмін речовин: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія;
нервова система: периферична нейропатія, парестезія;
травний тракт: панкреатит, блювання;
гепатобіліарна система: гепатит, холестатична жовтяниця;
шкіра та підшкірна клітковина: алопеція, свербіж, висипання;
опорно-рухова система та сполучна тканина: міопатія, міозит, судоми м’язів;
репродуктивна система: імпотенція.
Не всі з наведених проявів мають тісний причинний зв’язок із застосуванням аторвастатину.
Педіатричні пацієнти (10-17 років). У пацієнтів, які застосовували аторвастатин, відмічали побічні прояви, подібні до проявів у пацієнтів групи плацебо. Найбільш загальним побічним проявом, який спостерігався в обох групах, не беручи до уваги причинний зв’язок, були інфекції.
У постмаркетингових дослідженнях іноді виникали такі побічні ефекти: кров і лімфатична система – тромбоцитопенія; імунна система – алергічні реакції (включаючи анафілаксію); травми, отруєння – розриви сухожилля; метаболізм – збільшення маси тіла; нервова система – гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія; органи слуху – дзвін у вухах; шкіра і підшкірна клітковина – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив’янка; опорно-рухова система і сполучна тканина – рабдоміоліз, артралгія, біль у спині; загальні реакції – біль у грудній клітці, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність.

Противопоказания
Протипоказання.
Гіперчутливість до компонентів препарату, пацієнтам із захворюваннями печінки в стадії загострення або підвищеним у три і більше разів рівнем трансаміназ сироватки крові. Лівостор протипоказаний при вагітності та годуванні груддю, а також у випадку можливого зачаття внаслідок недостатніх заходів контрацепції. Дитячий вік до 10 років.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування Лівостору з:
циклоспорином, фібратами, еритроміцином, протигрибковими препаратами групи азолів та нікотиновою кислотою – підвищується ризик виникнення міопатії;
суспензіями пероральних антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид знижує концентрацію аторвастатину в плазмі крові приблизно на 35 %. Ефект аторвастатину при цьому не зменшується;
колестиполом – концентрація аторвастатину знижувалась приблизно на 25 %. Проте гіполіпідемічний ефект такої комбінації перевершував ефекти кожного з препаратів;
еритроміцином (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцином (500 мг 2 рази на добу), які інгібують активність цитохрому Р450 ЗА4, призводило до підвищення аторвастатину в плазмі крові;
терфенадином, який метаболізується цитохромом Р450 ЗА4, значно не підвищувало концентрацію терфенадину в плазмі крові. Тому малоймовірно, що аторвастатин здатен значно змінювати фармакокінетику інших субстратів цитохрому Р450 ЗА4. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину не викликало суттєвих змін фармакокінетики останнього;
пероральними контрацептивами, що містять норетиндрон та етинілестрадіол, збільшує AUC цих препаратів приблизно на 30 і 20 %. Даний ефект необхідно враховувати при виборі контрацептиву під час застосування Лівостору; інгібіторами протеаз (наприклад, саквінавір та ритонавір), що пригнічують цитохром Р450 ЗА4, супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові;
антигіпертензивними засобами і препаратами для естрогензамісної терапії – не було виявлено суттєвої взаємодії.
Оскільки препарат не змінює фармакокінетику антипірину, взаємодія з іншими препаратами, що метаболізуються за участю цитохрому (наприклад, циклоспорин, терфенадин, толбутамід, триазолам, пероральні контрацептиви), малоймовірна. При багаторазовому прийомі дигоксину та одночасному прийомі 10 мг Лівостору рівень дигоксину у плазмі крові не змінювався. Але концентрація дигоксину підвищувалася приблизно на 20 % при одночасному прийомі Лівостору у дозі 80 мг щоденно. Необхідно контролювати стан пацієнтів, які отримують дигоксин у поєднанні з аторвастатином.
Щоденне застосування Лівостору в дозі 10 мг і азитроміцину в дозі 500 мг не змінювало концентрацію Лівостору в плазмі крові.
Ознак суттєвої взаємодії з варфарином та циметидином не виявлено.
При одночасному застосуванні аторвастатину в дозі 80 мг і амлодипіну в дозі 10 мг змін у фармакокінетиці аторвастатину не виявлено.

Передозировка
Передозування.
Специфічного антидоту немає. У разі передозування необхідно проводити симптоматичну терапію за необхідності. Враховуючи зв’язування препарату з білками плазми, гемодіаліз малоефективний

Особенности применения
Особливості застосування.
З обережністю призначають пацієнтам із захворюваннями печінки в анамнезі або таким, які вживають алкоголь. До початку і під час лікування необхідно контролювати рівень активності трансаміназ сироватки крові. Функціональні показники печінки необхідно контролювати також у пацієнтів, у яких розвиваються порушення функції печінки. Пацієнти, у яких виникає підвищення активності трансаміназ, повинні знаходитися під спостереженням лікаря до нормалізації показників. При підвищенні активності трансаміназ втричі, порівняно з нормальними показниками, рекомендується знизити дозу або відмінити лікування Лівостором.
Під час лікування Лівостором у пацієнтів може спостерігатися міалгія. Пацієнтів необхідно попередити про можливе виникнення болю у м’язах і м’язової слабкості, яка іноді супроводжується гарячкою. У випадках підвищення активності КФК в 10 і більше разів порівняно з нормальними показниками або уточненого або імовірного діагнозу міопатії та рабдоміолізу лікування препаратом слід припинити. Ризик виникнення міопатії під час лікування Лівостором збільшується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, нікотинової кислоти або азолових протигрибкових засобів. Більшість цих засобів пригнічують активність цитохрому Р450 ЗА4 і/або розподіл препарату в організмі. Лівостор біотрансформується за участю Р450 ЗА4. При призначенні Лівостору у комбінації з похідними фіброєвої кислоти, еритроміцином, імуносупресорами, азоловими протигрибковими засобами або нікотиновою кислотою в гіполіпопротеїнемічних дозах слід зважити можливий терапевтичний ефект та негативні наслідки, а також спостерігати за пацієнтами для виявлення таких побічних реакцій, як міалгія і слабкість м’язів, особливо в перші місяці лікування і після підвищення дози одного з цих препаратів. Рекомендується періодичне визначення рівня КФК, але слід пам’ятати, що цієї проби для своєчасної діагностики тяжкої міопатії недостатньо.
Терапію препаратом слід припинити у випадку наявності факторів ризику розвитку вторинної ниркової недостатності при рабдоміолізі (наприклад, тяжка, гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, серйозні хірургічні втручання, травми, тяжкі ендокринні, метаболічні або електролітні порушення).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не відомо.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний при вагітності та годуванні груддю, а також у випадку можливого зачаття, внаслідок недостатніх заходів контрацепції. Препарат може бути призначений жінкам репродуктивного віку у випадку, коли вони достатньо проінформовані про можливий ризик для плода. За необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.
Діти.
Препарат застосовують дітям старше 10 років. Досвід застосування дітям віком до 10 років відсутній.

Условия и сроки хранения
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці.

Производитель и его адрес
Виробник, країна:
ВАТ "Київський вітамінний завод", м. Київ, Україна