Амлодипин Пфайзер табл.10мг N30

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Амлодипін Пфайзер

Торговое название
Торгівельне найменування:
АМЛОДИПІН ПФАЙЗЕР

Международное название
Міжнародне непатентоване найменування:
Amlodipine

Латинское название
Amlodipine Pfizer

Общая характеристика
Склад:
Амлодипін Пфайзер, таблетки по 5 мг: 1 таблетка містить 6,944 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;
Амлодипін Пфайзер, таблетки по 10 мг: 1 таблетка містить 13,889 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 10 мг амлодипіну;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, натрію крохмальгліколят типу А, магнію стеарат.

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки по 5 мг № 30
Таблетки по 10 мг № 30

Фармгруппа
Фармакологічна група.
Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини.
Код АТС С08С А01.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амлодипін – антагоніст іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів), який блокує надходження іонів кальцію через мембрани до клітин гладеньких м’язів міокарда та судин.
Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосереднім релаксуючим впливом на гладенькі м’язи судин. Природа антиангінального ефекту амлодипіну вияснена ще недостатньо, однак можна стверджувати, що препарат зменшує загальні ішемічні розлади у такі два способи:
1. Розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферичний опір (постнавантаження). Оскільки частота серцевих скорочень практично не змінюється, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.
2. Сприяє розширенню головних коронарних артерій і коронарних артеріол, як у незмінених, так і в ішемізованих зонах міокарда. Така дилатація збільшує надходження кисню до міокарда у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія) і запобігає розвиткові коронарної вазоконстрикції.
У хворих на артеріальну гіпертензію разова доза Амлодипіну Пфайзер забезпечує клінічно значиме зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін не спричиняє гострої гіпотензії.
У хворих на стенокардію Амлодипін Пфайзер сприяє підвищенню фізичної працездатності (подовжує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток нападу стенокардії та час депресії сегмента ST на 1 мм при навантаженнях), знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у вживанні таблеток нітрогліцерину.
Амлодипін не має жодного несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові, тому він придатний для лікування хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет і подагру.
Гемодинамічні дослідження та контрольовані клінічні випробування у хворих на серцеву недостатність ІІ-ІІІ функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA) показали, що амлодипін не викликає погіршення їх стану за такими критеріями як толерантність до фізичного навантаження, фракція викиду лівого шлуночка та клінічна симптоматика.
У плацебо-контрольованих дослідженнях було показано, що застосування амлодипіну не призводить до підвищення ризику летальності або комбінованого показника летальності у пацієнтів з серцевою недостатністю ІІІ - IV класу (NYHA), які отримували дигоксин, діуретики та інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Після прийому внутрішньо в терапевтичних дозах амлодипін добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації в крові через 6-12 годин. Абсолютна біодоступність досягає 64-80%. Об’єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% амлодипіну зв’язується з білками плазми крові. Вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну.
Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 35-50 годин, що дозволяє призначати препарат один раз на добу. Стійка рівноважна концентрація у плазмі досягається після 7 – 8 днів регулярного застосування Амлодипіну Пфайзер.
Амлодипін екстенсивно трансформується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться із сечею: 10% введеної дози – у незмінному стані, 60% - у вигляді метаболітів.
Час досягнення рівноважних концентрацій амлодипіну в плазмі подібний як у літніх, так і у дорослих. У пацієнтів літнього віку та хворих із застійною серцевою недостатністю відмічена тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводило до збільшення AUC (площі під кривою “концентрація/час”) та періоду напіввиведення препарату.
При застосуванні амлодипіну в середній добовій дозі 0,17 мг/кг у дітей з медіаною ваги тіла 45 кг кліренс препарату складав 23,7 л/год. для хлопчиків і 17,6 л/год. для дівчаток. Ці показники подібні до показників (24,8 л/год.) у дорослих вагою 70 кг. Середній визначений об’єм розподілу у пацієнтів з вагою 45 кг складав 1130 л (25,11 л/кг). Вираженість гіпотензивного ефекту протягом доби мала незначні коливання. При порівнянні з досвідом вивчення фармакокінетичних параметрів у дорослих можна стверджувати, що застосування Амлодипіну Пфайзер раз на добу є оптимальним.

Показания к применению
Показання.
Артеріальна гіпертензія.
Лікування артеріальної гіпертензії як засіб першого ряду. Препарат може використовуватися для монотерапії гіпертензії у більшості хворих, за необхідності його можна призначати також у поєднанні з тіазидними діуретиками, ?-адреноблокаторами, ?-адреноблокаторами та інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Для зменшення ризику фатальних форм ішемічної хвороби серця, нефатального інфаркту міокарда та інсульту.
Ішемічна хвороба серця.
Зменшення ризику необхідності проведення реваскуляризації міокарда і госпіталізації з приводу стенокардії у хворих на ішемічну хворобу серця.
Хронічна стабільна стенокардія.
Як засіб першого ряду для лікування ішемії міокарда, зумовленої як органічною непрохідністю (стабільна стенокардія) так і спазмом або звуженням коронарних артерій (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія). Препарат можна застосовувати й у тих випадках, коли клінічна картина дозволяє лише припустити існування вазоспазму або вазоконстрикції, хоча наявність останніх точно не встановлена.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Амлодипін Пфайзер можна призначати як засіб монотерапії або у поєднанні з іншими антиангінальними препаратами для хворих на стенокардію, толерантну до нітратів та/або адекватних доз.
При артеріальній гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза Амлодипіну Пфайзер становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції хворого, дозу можна збільшити до максимальної добової, яка дорівнює 10 мг. При ішемічній хворобі серця рекомендована доза Амлодипіну Пфайзер складає 5-10 мг раз на добу.
При сумісному призначенні тиазидних діуретиків, ?-адреноблокаторів і інгібіторів АПФ дозу Амлодипіну Пфайзер не змінюють.
Застосування для лікування дітей.
Вплив Амлодипіну Пфайзер на артеріальний тиск у дітей до 6 років не досліджували. Застосування для дітей 6-17 років дози понад 5 мг на добу не досліджували.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: приливи, втома, набряки, запаморочення, головний біль, біль у животі, нудота, відчуття серцебиття та сонливість. Будь-яких клінічно значущих змін лабораторних показників, пов’язаних з прийомом Амлодипіну Пфайзер відмічено не було.
Досвід застосування Амлодипіну Пфайзер показав, що значно рідше спостерігалися сухість у роті, пітливість, астенія, біль у спині, нездужання, біль, збільшення або зменшення ваги, гіпотензія, синкопе, гіпертонус м’язів, гіпостезія/парестезія, периферична нейропатія, тремор, гінекомастія, диспепсія (в тому числі гастрит), гіперплазія ясен, панкреатит, блювання, гіперглікемія, артралгія, судоми м’язів, міалгія, пурпура, тромбоцитопенія, імпотенція, безсоння, зміна настрою, кашель, задишка, риніт, алопеція, зміна забарвлення шкіри, кропив’янка, зміна смакових відчуттів, шум у вухах, збільшення частоти і розлади сечовипускання, ніктурія, васкуліт, розлади зору, лейкопенія.
Інколи спостерігалися такі алергічні реакції, як свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк і мультиформна еритема.
Дуже рідко при застосуванні препарату відзначалися гепатит, жовтяниця та підвищення рівнів печінкових ферментів (у більшості випадків пов’язані з холестазом). Поодинокі випадки, в міру їх тяжкості, потребували госпіталізації. У більшості цих випадків причинно-наслідковий зв’язок був недостовірним.
Як і під час прийому інших антагоністів кальцію, були описані поодинокі небажані явища, які неможливо відокремити від наслідків природного перебігу основного захворювання: інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), а також біль за грудниною.
Застосування у дітей (6-17 років).
Загалом, амлодипін добре переносився. Побічні прояви були подібні до тих, що зустрічалися у дорослих. Найчастішими були головний біль, астенія, запаморочення, біль у животі, вазодилатація, носові кровотечі. Більшість з таких проявів були легкими або виражені помірно. Найчастішою причиною припинення застосування препарату була неконтрольована артеріальна гіпертензія. Зміни лабораторних показників не були причинами відмови від застосування амлодипіну. Суттєвих змін ритму серцевих скорочень не відзначали.

Противопоказания
Протипоказання.
Амлодипін Пфайзер протипоказаний хворим з виявленою індивідуальною підвищеною чутливістю до дигідропіридинів, амлодипіну чи будь-якого іншого компонента препарату.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Амлодипін Пфайзер безпечний при застосуванні разом з тіазидними діуретиками, ?-адреноблокаторами, ?-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином, що застосовувався сублінгвально, з нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками і пероральними гіпоглікемічними засобами.
Результати досліджень in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що Амлодипін Пфайзер не впливає на зв’язування з білками таких препаратів, як дигоксин, фенітоїн, варфарин та індометацин.
Вплив препаратів на фармакокінетику амлодипіну.
Сумісне застосування амлодипіну і циметидину не змінює фармакокінетику амлодипіну.
Одночасне застосування 240 мл грейпфрутового соку з разовою пероральною дозою амлодипіну 10 мг у 20 здорових волонтерів не змінювало фармакокінетику амлодипіну.
Сумісне застосування алюміній/магнієвих антацидів з разовою дозою амлодипіну не впливало на фармакокінетику амлодипіну.
Одноразова доза сілденафілу 100 мг у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію не впливала на фармакокінетичні параметри амлодипіну. При комбінованому застосуванні амлодипіну і силденафілу кожен з препаратів незалежно один від одного виявляв гіпотензивний ефект.
Вплив амлодипіну на фармакокінетику інших препаратів.
Сумісне багаторазове застосування 10 мг амлодипіну і 80 мг аторвастатину не впливало на рівноважні фармакокінетичні параметри аторвастатину.
Одночасне застосування амлодипіну та дигоксину у здорових добровольців не змінює рівень останнього у сироватці крові та його нирковий кліренс.
Одноразові і багаторазові дози амлодипіну по 10 мг не змінювали фармакокінетику етанолу.
Амлодипін практично не впливає на фармакокінетику циклоспорину і не змінює вплив варфарину на протромбіновий час.

Передозировка
Передозування.
Існуючі дані дають підстави вважати, що значне передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації і ймовірної рефлекторної тахікардії. Описані випадки суттєвої і ймовірно тривалої системної гіпотензії, включаючи шок з фатальним перебігом.
Застосування активованого вугілля у здорових добровольців безпосередньо або через 2 год. після прийому 10 мг амлодипіну суттєво зменшувало абсорбцію препарату. У деяких випадках може виявитися корисним промивання шлунка.
Клінічно значуща гіпотензія, спричинена передозуванням Амлодипіну Пфайзер, потребує проведення активних заходів, спрямованих на підтримку функцій серцево-судинної системи, включаючи моніторинг показників роботи серця та легенів, підвищене положення кінцівок, контроль за об’ємом крові, що циркулює, та діурезом. Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску може виявитися корисним застосування судинно-звужувального препарату, якщо немає протипоказань для його призначення. З метою усунення наслідків блокади кальцієвих каналів може виявитися корисним внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками, то ефективність діалізу малоймовірна.

Особенности применения
Особливості застосування.
Застосування для лікування хворих з серцевою недостатністю.
При застосуванні амлодипіну для лікування хворих з серцевою недостатністю ІІІ-ІV ст. (за класифікацією NYHA) було відзначено зростання частоти випадків розвитку набряку легень.
Застосування у хворих з порушенням функції печінки.
Період напіввиведення Амлодипіну Пфайзер, як і інших антагоністів кальцію, збільшується у хворих з порушенням функції печінки, однак будь-які рекомендації стосовно корекції доз препарату поки що не розроблені. З цієї причини застосовувати препарат у таких хворих слід з обережністю.
Застосування для лікування хворих з нирковою недостатністю.
Для лікування таких хворих Амлодипін Пфайзер застосовують в звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелюють із ступенем ниркової недостатності. Амлодипін не видаляється при діалізі.
Застосування для лікування літніх хворих.
Рекомендується призначати препарат в звичайних дозах. В рівних дозах препарат однаково добре переноситься як літніми, так і дорослими пацієнтами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Як показав досвід застосування препарату, малоймовірно, що Амлодипін Пфайзер впливатиме на здатність керувати автомобілем або працювати з точною технікою.
Застосування в період вагітності та годування груддю.
Ступінь безпеки застосування Амлодипіну Пфайзер у жінок під час вагітності та годування груддю не встановлений. Під час вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не було виявлено ознак токсичності, за винятком затримки пологів та збільшення тривалості переймів у щурів при введенні амлодипіну у дозах, що у 50 разів перевищували максимально рекомендовані для людини. Отже, вживати Амлодипін Пфайзер під час вагітності рекомендується лише у тих випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а ризик, пов’язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду лікування для матері та плода.
Діти.
Вплив Амлодипіну Пфайзер на артеріальний тиск у дітей до 6 років не досліджували. Застосування для дітей 6-17 років дози понад 5 мг на добу не досліджували.

Условия и сроки хранения
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище +25 °С.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 10 таблеток у блістерних упаковках, по 3 блістери у коробках.

Производитель и его адрес
Виробник:
Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ, Німеччина