4589
ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ (с 9:00 до 18:00) (056) 745-55-21
Медицинская реформа. Основные принципы.
Поиск
Поиск участкового врача
google_dnipromed twitter_dnipromed youtube_dnipromed" facebook_dnipromed vk_dnipromed

Он-лайн поиск участкового врача


Например: пл. Октябрьская 4, просп. Кирова 127, ул. Героев Сталинграда 10

В связи с отключением сервиса Yandex.Карты поиск врача временно не работает. Мы пытаемся решить эту проблему.
НПосле осуществления поиска, Вам будет показан соответствующий Центр и Амбулатория с перечнем специалистов. В связи с медицинской реформой, участковые терапевты и педиатры переквалифицируются во врачей семейной медицины. При отсутствии Вашего адреса у терапевта или педиатра, рекомендуем просмотреть поле «Семейный врач».

Рекомендуем уточнять информацию в регистратуре Амбулатории или Центра

online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будет осуществлен поиск и показаны соответствующие лицензированные учреждения в радиусе 5 километров. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



online physician

С помощью этого сервиса Вы можете найти все аптеки рядом с вашим домом, в которых есть в наличии интересующий Вас препарат, сориентироваться по его стоимости, а также ознакомиться с инструкциями к препарату.





Введите название препарата

    


Для наиболее точного поиска, следует вводить название препарата частично и затем выбрать нужный из предлагаемого списка. Минимальная длинна поискового запроса – 3 символа (первые буквы названия). Например, при поиске препарата «Ранитидин», лучше ввести «Ран».
online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будут показаны соответствующие учрежедния для поддержаниия красоты, здоровья и внутренней гармонии в радиусе 5 километров от введенного адреса. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



Ваша компания оказывает услуги по восстановлению и поддержанию красоты и здоровья, духовного и физического развития? Компания CDM в рамках проекта dnipromed.com предлагает Вам сервис «Запись к врачу on-line».

Портал dnipromed.com – совместный проект компании CDM и КП «Днепропетровский городской Центр здоровья» Департамента охраны здоровья Днепропетровского городского совета. Это уникальная и наиболее полная медицинская информационная система, не имеющая аналогов среди специализированных сайтов Днепропетровской области.

Ресурсы портала dnipromed.com дадут возможность потребителю не только увидеть Вашу баннерную или контекстную рекламу, но и упростят связь между Вами и Вашими потенциальными клиентами. Позволят быстро найти нужное учреждение, специалиста, услугу или препарат, ознакомиться с ценовой политикой, отзывами и тут же записаться на прием в режиме on-line.

Целевая аудитория портала – это активные люди в возрасте от 18 до 55 лет, ценящие свое здоровье, время и стремящиеся к инновациям. Большая плотность населения, более 500 тысяч пользователей сети Internet, широкий спектр предоставляемой и обновляемой информации на dnipromed.com, обеспечат высокую посещаемость ресурса и заинтересованность потребителя в предлагаемых Вами услугах.

Максимальная отдача при минимальных затратах с порталом dnipromed.com!

Дорез табл.п/о 5мг №30

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДОРЕЗ

Торговое название
Торгівельне найменування:
ДОРЕЗ

Международное название
Міжнародне непатентоване найменування:
Bisoprolol

Латинское название
DOREZ

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина: бісопролол (bisoprolol);
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить бісопрололу фумарату 2,5 мг; 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, натрію лаурилсульфат, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, гліцерил дибегенат; оболонка:
- таблетки 2,5 мг – опадрай білий Y-1-7000 (гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид Е171);
- таблетки 5 мг - опадрай жовтий 02B32859 (гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид Е171, заліза оксид жовтий Е172);
- таблетки 10 мг - опадрай жовтий 02 F 32202 (гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид Е171, заліза оксид жовтий Е172).

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 5 мг № 30 (10х3) у блістерах
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг № 30 (10х3) у блістерах
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг № 30 (10х3) у блістерах

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Селективні блокатори бета-адренорецепторів.
Код АТС С07А В07.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Бісопролол - сильнодіючий селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючої дії.
Механізм його гіпотензивної дії неясний, проте відомо, що бісопролол помітно знижує рівень реніну в плазмі крові.
У пацієнтів зі стенокардією блокада бета1-рецепторів призводить до зниження серцевої діяльності і, отже, до зниження потреби міокарда в кисні. Ефективний при лікуванні стабільної хронічної помірної і важкої серцевої недостатності з пониженою функцією систоли шлуночків.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Бісопролол майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Унаслідок незначної метаболізації при «першому проходженні» через печінку можна зробити висновок, що бісопролол має високу біодоступність. Їжа не впливає на абсорбцію бісопрололу.
Активних метаболітов не існує.
Препарат виводиться рівною мірою через печінку і нирки. Період напіввиведення з плазми крові (10-12 г) забезпечує ефективність протягом 24 годин після прийому 1 раз на добу.

Показания к применению
Показання.
- Артеріальна гіпертензія;
- ішемічна хвороба серця (профілактика нападів стенокардії);
- хронічна серцева недостатність.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, зранку перед сніданком, під час чи після нього, 1 раз на добу.
Лікування препаратом «Дорез» зазвичай є довготривалим та індивідуальним для кожного пацієнта. Зазвичай починають з низької дози, яку поступово підвищують. Якщо необхідно припинити лікування, то дозування препарату слід знижувати поступово.
Лікування артеріальної гіпертензії і стенокардії.
Для кожного пацієнта дозу підбирають індивідуально. Зазвичай початкова доза становить 5 мг 1 раз на добу. Підтримуюча доза - 10 мг 1 раз на добу, максимальна рекомендована доза - 20 мг 1 раз на добу.
Лікування хронічної серцевої недостатності.
Попередні умови для лікування препаратом «Дорез» наступні:
- хронічна серцева недостатність без ознак загострення в попередні шість тижнів;
- практично незмінна базова терапія в попередні два тижні;
- лікування оптимальними дозами інгібіторів АПФ (або інших судиннорозширювальних засобів у разі непереносимості інгібіторів АПФ), діуретиків і факультативно-серцевих глікозидів.
Бажано, щоб лікар, який призначатиме терапію, мав досвід з лікування хронічної серцевої недостатності.
Лікування хронічної серцевої недостатності препаратом «Дорез» починається відповідно до наступної схеми титрування. При цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від того, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, тобто дозу можна збільшувати тільки у тому випадку, якщо попередня добре переносилася.

Тиждень терапії-----------------------Режим дозування
1-й тиждень-----------------------------початкова доза — 1,25 мг 1 раз/добу
2-й тиждень-----------------------------2,5 мг 1 раз/ добу
3- й тиждень----------------------------3,75 мг 1 раз/ добу
4–7- й тижні------------------------------5 мг 1 раз/ добу
8–11- й тижні---------------------------7,5 мг 1 раз/ добу
з 12- го тижня------------------------10 мг 1 раз/ добу в якості підтримуючої терапії

Після початку лікування препаратом із застосуванням дози 1,25 мг пацієнт повинен перебувати під наглядом протягом 4 годин (контроль ЧСС, АТ, порушення провідності, ознаки погіршення серцевої недостатності). Максимальна рекомендована доза - 10 мг 1 раз на добу.
Режим дозування в особливих груп пацієнтів.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок зазвичай не потребують коригування дози.
Для пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (КК < 20 мл/хв) і печінки максимальна добова доза - 10 мг 1 раз на добу.
При застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку коригування дози непотрібне.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (›1/10); часто (›1/100 ‹1/10); нечасто (›1/1000 ‹1/100); рідко (›1/10000 ‹1/1000); дуже рідко (‹1/10000); не відомо (відсутні відповідні дані).
Порушення серцевої діяльності:
дуже часто: брадикардія (особливо у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю);
часто: артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю);
нечасто: брадикардія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), уповільнення AV-провідності, декомпенсація серцевої недостатності.
Порушення нервової системи:
часто: підвищена втомлюваність, астенія, запаморочення, головний біль. Зазвичай ці явища мають легкий характер і зникають протягом 1–2 тижів після початку лікування.
Порушення зору:
рідко: зменшення сльозовиділення (слід враховувати при користуванні контактних лінз);
дуже рідко: кон'юнктивіт.
Порушення слуху:
рідко: порушення слуху.
Респіраторні, грудні і медіастинальні порушення:
нечасто: бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі;
рідко: алергічний риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
часто: нудота, блювання, діарея, запор.
Порушення з боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини:
рідко: реакції підвищеної чутливості (шкірне свербіння, почервоніння шкіри, висип);
дуже рідко: алопеція, бета-адреноблокатори можуть призвести до загострення псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.
Порушення метаболізму і харчові розлади:
рідко: підвищення рівня тригліцеридів у крові.
Судинні порушення:
часто: нечутливість або відчуття холоду в кінцівках;
нечасто: ортостатична артеріальна гіпотензія;
загострення симптомів супутніх захворювань судин (переміжна кульгавість, синдром Рейно).
Ураження організму в цілому:
нечасто: м'язова слабкість і судоми.
Гепатобіліарні порушення:
рідко: підвищення активності печінкових ферментів в крові (АСТ, АЛТ), гепатит, жовтяниця.
Порушення репродуктивної системи і грудних залоз:
рідко: порушення потенції.
Психічні порушення:
нечасто: порушення сну, депресія;
рідко: нічні кошмари, галюцинації.

Противопоказания
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до бісопрололу чи будь-якого компонента препарату;
- гостра серцева недостатність;
- хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації, що потребуює застосування внутрішньовенної іонотропної терапії;
- кардіогенний шок;
- AV-блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора;
- синдром слабкості синусового вузла;
- синоатріальна блокада;
- брадикардія (ЧСС <60 уд> - зниження АТ (систолічний АТ <100 мм рт.ст.);
- важкі форми бронхіальної астми і хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) в анамнезі;
- пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно;
- невиліковна феохромоцитома;
- метаболічний ацидоз;
- одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком МАО типу В);
- вагітність і період годування груддю;
- дитячий вік.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не рекомендовані комбінації.
Антагоністи кальцію групи верапамілу та меншою мірою дилтіазему: негативний вплив на скоротливу здатність міокарда і АV- провідність. В/в введення верапамілу у пацієнтів, що знаходяться на терапії бета-блокаторами, може призвести до розвитку вираженої артеріальної гіпотензії і АV-блокади.
Антигіпертензивні препарати центральної дії, такі як клонідин та інші (наприклад, метилдопа, моксонодин, резерпін): призводять до прогресування серцевої недостатності унаслідок зниження центрального симпатичного тонусу (зменшення ЧСС, серцевого викиду, вазодилатації). Раптова відміна препарату, особливо якщо попередньо було припинено прийом бета-блокаторів, може призвести до «рикошетної гіпертензії».
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
Інсулін або пероральні антидіабетичні препарати: посилення гіпоглікемічного ефекту. Блокада бета-рецепторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.
Антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду (наприклад, ніфедипін, фелодипін і амлодипін): призводять до збільшення ризику розвитку гіпотензії. Також не можна виключити збільшення ризику прогресивного погіршення скоротливої функції шлуночків у пацієнтів з серцевою недостатністю.
Антиаритмічні препарати III класу (наприклад, аміодарон): збільшують АV- провідність. Парасимпатоміметики: негативно впливають на АV- провідність і сприяють розвитку брадикардії.
Засоби для анестезії: послаблюють рефлекторну тахікардію і підсилюють антигіпертензивний ефект.
Серцеві глікозиди: знижують ЧСС, уповільнюють АV- провідність.
НПЗП: послаблюють гіпотензивний ефект бісопрололу.
Бета-симпатоміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін): призводять до послаблення ефектів обох препаратів.
Симпатоміметики, що діють на бета- та альфа-рецептори (наприклад, адреналін, норадреналін): викликають і підсилюють альфа-адреноміметичний вазоконстрикторний ефект цих препаратів, що призводить до підвищення АТ і загострення переміжної кульгавості. Ці взаємодії характерніші при комбінації з неселективними бета-блокаторами.
Антигіпертензивні препарати і препарати, що мають гіпотензивний потенціал (наприклад, тріциклічні антидепресанти, іміпрамін, інгібітори МАО, такі як фенелзин, барбітурати, фенотіазіни, такі як хлорпромазин): підсилюють гіпотензивний ефект.
Бета-блокатори місцевої дії (наприклад, очні краплі для лікування глаукоми): підсилюють системні ефекти бісопрололу.
Антіаритмічні препарати I классу (наприклад, хінідин, дізопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флеканид, пропафенон), які застосовуються у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю: пригнічують АV-провідність та підсилюють негативну інотропну дію.
Комбінації, які необхідно враховувати.
Мефлохін: підвищує ризик розвитку брадикардії.
Інгібітори моноамінооксидази (за винятком інгібітора МАО типу В): підсилюють гіпотензивний ефект бета-блокаторів або ризик виникнення гіпертонічного кризу.
Похідні ерготаміну: підсилюють симптоми порушення периферичного кровообігу.

Передозировка
Передозування.
Симптоми: брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм, гостра серцева недостатність і гіпоглікемія.
Лікування. Підтримуюча і симптоматична терапія:
- при брадикардії - в/в введення атропіну; при неефективності з обережністю ввести орципреналін або інший засіб з позитивною хронотропною дією;
- при гіпотензії – в/в вливання розчинів, вазопресорних речовин, глюкагону;
- при АV-блокаді II або III ступеня - пацієнти повинні бути під ретельним наглядом, їм показана інфузія ізопреналіну або трансвенозна елекрокардіостимуляція;
- у разі загострення серцевої недостатності необхідне в/в введення діуретиків, інотропних, вазодилататорних препаратів;
- при бронхоспазмі – бронходилататори (ізопреналін) ?2-симпатоміметики та/або амінофілін;
- при гіпоглікемії - в/в введення глюкози.

Особенности применения
Особливості застосування.
У пацієнтів, що піддаються загальній анестезії, бета-блокатори зменшують ризик розвитку аритмії і ішемії міокарда під час індукції і інтубації, у післяопераційний період. Пацієнтам не рекомендується припиняти прийом підтримуючої дози бета-блокаторів в передопераційний період. Перед хірургічним втручанням слід поінформувати анестезіолога про лікування бета-блокаторами через можливість взаємодії з іншими препаратами, які можуть призвести до брадіаритмії, ослаблення рефлекторної тахікардії і зменшення здатності компенсувати втрату крові. При необхідності відмінити бета-блокатори перед операцією дозу слід знижувати поступово і припинити прийом за 48 годин до анестезії.
Не існує терапевтичного досвіду застосування бісопрололу у пацієнтів при лікуванні серцевої недостатності з наступними захворюваннями і умовами:
- серцева недостатність II ступеня за NYHA;
- цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний);
- порушення функції нирок (креатинін сироватки > 300 мкмоль/л);
- порушення функції печінки;
- пацієнти віком понад 80 років;
- рестриктивна кардіоміопатія;
- вроджені захворювання серця;
- захворювання клапанів серця, що порушують гемодинаміку;
- менш ніж за 3 місяці після перенесеного інфаркту міокарда.
Не рекомендується одночасне застосування бісопрололу з блокаторами кальцієвих каналів групи верапамілу і дилтіазему з антиаритмічними препаратами I класу і антигіпертензивними препаратами центральної дії.
При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легенів, які можуть викликати симптоми, слід одночасно з бета-блокаторами призначати бронходилататори. У разі збільшення опору дихальних шляхів, який може виникнути у пацієнтів з астмою, може, знадобитися збільшення дози бета2-стимуляторів.
Як і інші бета-блокатори, бісопролол може підвищити чутливість пацієнта до алергенів і тяжкість анафілактичних реакцій. Лікування адреналіном не завжди призводить до очікуваного терапевтичного ефекту.
Пацієнтам з псоріазом можна призначити бета-блокатори, тільки коли передбачувана користь перевищує потенційний ризик.
Пацієнтам з феохромоцитомою не слід призначати бета-блокатори до закінчення лікування альфа-адреноблокаторами.
Лікування бісопрололом може маскувати симптоми тиреотоксикозу.
Лікування бісопрололом не слід переривати раптово.
Можливий позитивний результат антидопінгового контролю при лікуванні бісопрололом.
З обережністю: бронхоспазм (бронхіальна астма, ХОЗЛ); виражене порушення функції печінки або нирок, максимально допустима доза 10 мг на добу; цукровий діабет з великим коливанням рівня глюкози в крові (може маскувати симптоми гіпоглікемії); суворе голодування; одночасна десенсибілізуюча терапія; АV-блокада I ступеня; стенокардія Принцметалу; периферичне оклюзійне ураження артерій (можливі скарги, особливо на початку терапії).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Бісопролол не впливає на здатність керувати автомобілем при дослідженні пацієнтів із захворюваннями коронарних судин серця. Проте внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування, після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Застосування в період вагітності та годування груддю.
У період вагітності «Дорез» слід рекомендувати тільки у разі гострої необхідності. Слід уважно відстежувати кровообіг у плаценті і матці, а також стежити за зростанням і розвитком майбутньої дитини. Слід ретельно обстежувати новонародженого після пологів. У перші 3 дні життя можуть виникати симптоми зниження рівня глюкози в крові і ЧСС.
«Дорез» не рекомендується жінкам в період годування груддю.
Діти.
Оскільки немає досвіду застосування «Дорез» у дітей - не рекомендується застосовувати бісопролол в дитячому віці.

Условия и сроки хранения
Термін придатності.
2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
Таблетки по 2,5 мг; 5 мг и 10 мг. По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Производитель и его адрес
Виробник:
Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія






Информационные материалы по применению лекарственных средств (ЛС), размещённые на cайте, служат для ОЗНАКОМИТЕЛЬНЫХ ЦЕЛЕЙ и НЕ ПРЕДНАЗНАЧЕНЫ для использования в качестве руководства по применению ЛС (самостоятельной диагностики заболеваний, назначения ЛС, лечения ЛС с использованием данных информационных материалов)!
Применять лекарственные средства необходимо ПО НАЗНАЧЕНИЮ ВРАЧА и в соответствии с ОРИГИНАЛЬНОЙ ИНСТРУКЦИЕЙ, вложенной в упаковку лекарственного средства.
Соглашение об использовании Сайта »


2001-2008 ООО «Аптеки медицинской академии  * webmaster 


Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не рекомендовані комбінації.
Антагоністи кальцію групи верапамілу та меншою мірою дилтіазему: негативний вплив на скоротливу здатність міокарда і АV- провідність. В/в введення верапамілу у пацієнтів, що знаходяться на терапії бета-блокаторами, може призвести до розвитку вираженої артеріальної гіпотензії і АV-блокади.
Антигіпертензивні препарати центральної дії, такі як клонідин та інші (наприклад, метилдопа, моксонодин, резерпін): призводять до прогресування серцевої недостатності унаслідок зниження центрального симпатичного тонусу (зменшення ЧСС, серцевого викиду, вазодилатації). Раптова відміна препарату, особливо якщо попередньо було припинено прийом бета-блокаторів, може призвести до «рикошетної гіпертензії».
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
Інсулін або пероральні антидіабетичні препарати: посилення гіпоглікемічного ефекту. Блокада бета-рецепторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.
Антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду (наприклад, ніфедипін, фелодипін і амлодипін): призводять до збільшення ризику розвитку гіпотензії. Також не можна виключити збільшення ризику прогресивного погіршення скоротливої функції шлуночків у пацієнтів з серцевою недостатністю.
Антиаритмічні препарати III класу (наприклад, аміодарон): збільшують АV- провідність. Парасимпатоміметики: негативно впливають на АV- провідність і сприяють розвитку брадикардії.
Засоби для анестезії: послаблюють рефлекторну тахікардію і підсилюють антигіпертензивний ефект.
Серцеві глікозиди: знижують ЧСС, уповільнюють АV- провідність.
НПЗП: послаблюють гіпотензивний ефект бісопрололу.
Бета-симпатоміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін): призводять до послаблення ефектів обох препаратів.
Симпатоміметики, що діють на бета- та альфа-рецептори (наприклад, адреналін, норадреналін): викликають і підсилюють альфа-адреноміметичний вазоконстрикторний ефект цих препаратів, що призводить до підвищення АТ і загострення переміжної кульгавості. Ці взаємодії характерніші при комбінації з неселективними бета-блокаторами.
Антигіпертензивні препарати і препарати, що мають гіпотензивний потенціал (наприклад, тріциклічні антидепресанти, іміпрамін, інгібітори МАО, такі як фенелзин, барбітурати, фенотіазіни, такі як хлорпромазин): підсилюють гіпотензивний ефект.
Бета-блокатори місцевої дії (наприклад, очні краплі для лікування глаукоми): підсилюють системні ефекти бісопрололу.
Антіаритмічні препарати I классу (наприклад, хінідин, дізопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флеканид, пропафенон), які застосовуються у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю: пригнічують АV-провідність та підсилюють негативну інотропну дію.
Комбінації, які необхідно враховувати.
Мефлохін: підвищує ризик розвитку брадикардії.
Інгібітори моноамінооксидази (за винятком інгібітора МАО типу В): підсилюють гіпотензивний ефект бета-блокаторів або ризик виникнення гіпертонічного кризу.
Похідні ерготаміну: підсилюють симптоми порушення периферичного кровообігу.

Передозировка
Передозування.
Симптоми: брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм, гостра серцева недостатність і гіпоглікемія.
Лікування. Підтримуюча і симптоматична терапія:
- при брадикардії - в/в введення атропіну; при неефективності з обережністю ввести орципреналін або інший засіб з позитивною хронотропною дією;
- при гіпотензії – в/в вливання розчинів, вазопресорних речовин, глюкагону;
- при АV-блокаді II або III ступеня - пацієнти повинні бути під ретельним наглядом, їм показана інфузія ізопреналіну або трансвенозна елекрокардіостимуляція;
- у разі загострення серцевої недостатності необхідне в/в введення діуретиків, інотропних, вазодилататорних препаратів;
- при бронхоспазмі – бронходилататори (ізопреналін) ?2-симпатоміметики та/або амінофілін;
- при гіпоглікемії - в/в введення глюкози.

Особенности применения
Особливості застосування.
У пацієнтів, що піддаються загальній анестезії, бета-блокатори зменшують ризик розвитку аритмії і ішемії міокарда під час індукції і інтубації, у післяопераційний період. Пацієнтам не рекомендується припиняти прийом підтримуючої дози бета-блокаторів в передопераційний період. Перед хірургічним втручанням слід поінформувати анестезіолога про лікування бета-блокаторами через можливість взаємодії з іншими препаратами, які можуть призвести до брадіаритмії, ослаблення рефлекторної тахікардії і зменшення здатності компенсувати втрату крові. При необхідності відмінити бета-блокатори перед операцією дозу слід знижувати поступово і припинити прийом за 48 годин до анестезії.
Не існує терапевтичного досвіду застосування бісопрололу у пацієнтів при лікуванні серцевої недостатності з наступними захворюваннями і умовами:
- серцева недостатність II ступеня за NYHA;
- цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний);
- порушення функції нирок (креатинін сироватки > 300 мкмоль/л);
- порушення функції печінки;
- пацієнти віком понад 80 років;
- рестриктивна кардіоміопатія;
- вроджені захворювання серця;
- захворювання клапанів серця, що порушують гемодинаміку;
- менш ніж за 3 місяці після перенесеного інфаркту міокарда.
Не рекомендується одночасне застосування бісопрололу з блокаторами кальцієвих каналів групи верапамілу і дилтіазему з антиаритмічними препаратами I класу і антигіпертензивними препаратами центральної дії.
При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легенів, які можуть викликати симптоми, слід одночасно з бета-блокаторами призначати бронходилататори. У разі збільшення опору дихальних шляхів, який може виникнути у пацієнтів з астмою, може, знадобитися збільшення дози бета2-стимуляторів.
Як і інші бета-блокатори, бісопролол може підвищити чутливість пацієнта до алергенів і тяжкість анафілактичних реакцій. Лікування адреналіном не завжди призводить до очікуваного терапевтичного ефекту.
Пацієнтам з псоріазом можна призначити бета-блокатори, тільки коли передбачувана користь перевищує потенційний ризик.
Пацієнтам з феохромоцитомою не слід призначати бета-блокатори до закінчення лікування альфа-адреноблокаторами.
Лікування бісопрололом може маскувати симптоми тиреотоксикозу.
Лікування бісопрололом не слід переривати раптово.
Можливий позитивний результат антидопінгового контролю при лікуванні бісопрололом.
З обережністю: бронхоспазм (бронхіальна астма, ХОЗЛ); виражене порушення функції печінки або нирок, максимально допустима доза 10 мг на добу; цукровий діабет з великим коливанням рівня глюкози в крові (може маскувати симптоми гіпоглікемії); суворе голодування; одночасна десенсибілізуюча терапія; АV-блокада I ступеня; стенокардія Принцметалу; периферичне оклюзійне ураження артерій (можливі скарги, особливо на початку терапії).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Бісопролол не впливає на здатність керувати автомобілем при дослідженні пацієнтів із захворюваннями коронарних судин серця. Проте внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування, після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Застосування в період вагітності та годування груддю.
У період вагітності «Дорез» слід рекомендувати тільки у разі гострої необхідності. Слід уважно відстежувати кровообіг у плаценті і матці, а також стежити за зростанням і розвитком майбутньої дитини. Слід ретельно обстежувати новонародженого після пологів. У перші 3 дні життя можуть виникати симптоми зниження рівня глюкози в крові і ЧСС.
«Дорез» не рекомендується жінкам в період годування груддю.
Діти.
Оскільки немає досвіду застосування «Дорез» у дітей - не рекомендується застосовувати бісопролол в дитячому віці.

Условия и сроки хранения
Термін придатності.
2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
Таблетки по 2,5 мг; 5 мг и 10 мг. По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Производитель и его адрес
Виробник:
Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія

© 2017 Разработано компанией CDM, все права защищены.