Гидрохлортиазид табл.0,025 №20 (БХФЗ)

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГІДРОХЛОРТІАЗИД
(HYDROCHLOROTHIASIDUM)

Торговое название
ГІДРОХЛОРТІАЗИД

Международное название
Міжнародна непатентована назва: Hydrochlorothiazide

Латинское название
HYDROCHLOROTHIASIDUM

Общая характеристика
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Hydrochlorothiazide;
6-хлор-7-сульфамоїл-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіадіазин-1,1-діоксид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблеток допускається мармуровість і вкраплення сірого кольору;
склад: одна таблетка містить гідрохлортіазиду 25 мг
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, повідон, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.

Форма выпуска
Таблетки по 0.025 г № 10х2, № 20 у контурних чарункових упаковках

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група. Тіазидні діуретики. Гідрохлоротіазид. АТС С03А А03.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гідрохлортіазид –діуретичний і салуретичний засіб. Блокує реабсорбцію іонів натрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату; зменшує виведення кальцію із сечею в результаті прямої дії на дистальні канальці, що може запобігати утворенню кальцієвих ниркових конкрементів.
Препарат сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску, викликає зменшення поліурії у хворих з нецукровим діабетом (механізм дії остаточно нез’ясований). У ряді випадків препарат знижує внутрішньоочний тиск при глаукомі.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо 60-80 % гідрохлортіазиду швидко всмоктується з травного тракту. Діуретичний ефект настає через 2 години, досягає максимуму через 4 години і продовжується до 12 годин.
Приблизно 95 % гідрохлортіазиду виводиться в незмінному стані майже повністю через нирки. Період напіввиведення становить 5,6-14,8 години. Незначна кількість препарату виводиться з жовчю.
Гідрохлортіазид проникає через плацентарний бар’єр, потрапляє в материнське молоко.

Показания к применению
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; набряки при застійній серцевій недостатності, цирозі печінки з асцитом; лікування кортикостероїдами і естрогенами; деяких порушеннях функції нирок (включаючи нефротичний синдром, гострий гломерулонефрит, хронічну ниркову недостатність); центральний і нефрогенний нецукровий діабет, глаукома (субкомпенсовані форми).
Гідрохлортіазид застосовують також для профілактики утворення кальцієвих ниркових конкрементів, при ідіопатичній гіперкальціурії.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози. Гідрохлортіазид призначають внутрішньо під час чи після їжі. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза при прийомі препарату як діуретика від 0,025 г до 0,2 г. У легких випадках призначають по 0,025 г – 0,05 г (1-2 таблетки) на день, у більш важких випадках – по 0,1 г на день.
При тривалому лікуванні іноді призначають препарат по 2-3 рази на тиждень. Тривалість кожного курсу і загальна тривалість прийому залежить від характеру і важкості патологічного процесу, ефекту, сприйнятливості.
При гіпертонічній хворобі призначають по 0,025-0,05 г (1-2 таблетки) на день, як правило, разом з гіпотензивними препаратами.
При глаукомі приймають по 0,025 г на день.
Дітям призначають внутрішньо у добовій дозі 1-2 мг/кг маси тіла одноразово чи в два прийоми.
Для профілактики утворення конкрементів у нирках – по 50 мг двічі на добу.
При нецукровому діабеті на початку лікування добова доза становить 100 мг у 2-4 прийоми, надалі можливе зниження дози.
Дозу коригують залежно від стану хворого.

Побочные эффекты
Побічна дія. Гідрохлортіазид, як правило, добре переноситься. З побічних ефектів найчастіше зустрічаються гіпокаліємія, диспептичні явища, рідше – сплутаність свідомості, судоми, ослаблення процесів мислення, стомлюваність, дратівливість, спазми м’язів; сухість у роті, відчуття спраги чи нудота, блювання; неритмічне серцебиття, слабкий пульс. Рідко – агранулоцитоз, алергічні реакції, холецистит чи панкреатит, порушення функцій печінки (жовтушність склер чи шкіри), тромбоцитопенія (незвична кровоточивість, дьогтеподібні випорожнення, кров у сечі чи калі, петехії на шкірі). Іноді – анорексія, зниження статевої функції, діарея, ортостатична гіпотензія, фотосенсибілізація.

Противопоказания
Протипоказання. Анурія чи виражені порушення функції нирок, важкі форми подагри і цукрового діабету, порушення функції печінки, гіперкальціємія, системний червоний вовчак в анамнезі, панкреатит, підвищена чутливість до тіазидних діуретиків чи інших сульфаніламідних препаратів, симпатектомія.
Вагітність (1 триместр), лактація.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Гідрохлортіазид може знижувати нирковий кліренс амантадину, що призводить до підвищення концентрації останнього в плазмі крові і збільшення ймовірності токсичної дії амантадину.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і аміодарону можливе підвищення ризику виникнення серцевих аритмій, пов’язаних з гіпокаліємією.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду та антикоагулянтів (похідні кумарину чи індандіону) можуть знижуватися антикоагулянтні властивості останніх, а також може підвищуватися синтез факторів згортання крові, що вимагає корекції доз.
Препарат може підвищувати рівень глюкози в крові, що вимагає корекції доз інсуліну та пероральних протидіабетичних засобів.
Нестероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин, можуть знижувати антигіпертензивний і діуретичний ефекти Гідрохлортіазиду, що вимагає ретельного нагляду за станом пацієнта.
Нестероїдні протизапальні засоби підвищують ризик розвитку ниркової недостатності при одночасному застосуванні з Гідрохлортіазидом.
Одночасне застосування Гідрохлортіазиду з високими дозами препаратів, що містять кальцій, може призвести до розвитку гіперкальціємії.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і препаратів наперстянки збільшується ймовірність токсичної дії наперстянки, пов’язаної з гіпокаліємією і гіпомагніємією.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду з дофаміном можливе підвищення діуретичної і натрійуретичної дії.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і засобів, що викликають гіпокаліємію, виникає ризик розвитку важкої гіпокаліємії, що вимагає моніторингу концентрації калію в сироватці крові та діяльності серця, а також додаткового призначення препаратів калію.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду з антигіпертензивними препаратами можливе підвищення гіпотензивного ефекту, що вимагає корекції доз.
Одночасне застосування Гідрохлортіазиду з препаратами літію не рекомендується у зв’язку з можливістю підвищення токсичної дії літію і небезпекою розвитку нефротичних ефектів.

Передозировка
Передозування. Можуть спостерігатися порушення водно-електролітного баланса, нудота, загальна слабкість, запаморочення, загострення подагри. У випадку передозування проводити симптоматичне лікування з моніторингом концентрації солей і функції нирок. При гіпокаліємії призначають аспаркам, калію хлорид; при гіперхлоремічному алкалозі вводять ізотонічний розчин натрію хлориду, для менших проявів подагри призначають алопуринол.

Особенности применения
Особливості застосування. Лікування препаратом слід проводити під контролем лікаря.
Дози протягом доби необхідно розподіляти таким чином, щоб звести до мінімуму незручності пов’язані з діуретичною дією препарату (за винятком нецукрового діабету).
Звичка приймати Гідрохлортіазид в один і той самий час допомагає дотримуватися рекомендованого режиму та схеми застосування.
Якщо Ви пропустили дозу, то необхідно прийняти її якнайшвидше. Не приймайте препарат, якщо вже майже настав час прийому наступної дози, тобто не подвоюйте дозу.
При застосуванні Гідрохлортіазиду як антигіпертензивного засобу важливо дотримуватися дієти, обмежити споживання натрію і/чи зменшити масу тіла.
Хворі з підвищеною чутливістю до сульфаніламідних препаратів, буметаніду, фуросеміду чи інгібіторів карбоангідрази можуть мати підвищену чутливість до Гідрохлортіазиду.
Хворі похилого віку можуть бути чутливіші до препарату, що вимагає корекції доз.
Необхідно бути обережним при підборі доз для хворих на подагру (у зв’язку зі здатністю Гідрохлортіазиду підвищувати рівень сечової кислоти), а також для хворих з важкими формами коронарного чи церебрального атеросклерозу.
При цукровому діабеті може виникнути гіперглікемія, особливо на фоні гіпокаліємії.
При нирковій недостатності необхідно ретельно стежити за електролітним балансом і кліренсом креатиніну. Виражена втрата води та електролітів при тривалому лікуванні високими дозами Гідрохлортіазиду може загострити симптоматику ниркової недостатності.
Під час вагітності показання для застосування препарату повинні бути ретельно обгрунтовані.
Гідрохлортіазид не слід призначати при еклампсії, прееклампсії чи набряках будь-якого генезу в період вагітності.
Через наявність у препарату фотосенсибілізуючих властивостей необхідно уникати надмірної інсоляції.
Хворий може не відчувати симптоми гіпертензії, тому важливо приймати препарат навіть при хорошому самопочутті.
Не рекомендують призначати препарат при порушеннях ліпідного обміну, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, гіпонатріємії.

Условия и сроки хранения
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років.

Упаковка
Таблетки по 0.025 г № 10х2, № 20 у контурних чарункових упаковках

Производитель и его адрес
Виробник, країна: ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м.Київ, Україна