4589
ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ (с 9:00 до 18:00) (056) 745-55-21
Медицинская реформа. Основные принципы.
Поиск
Поиск участкового врача
google_dnipromed twitter_dnipromed youtube_dnipromed" facebook_dnipromed vk_dnipromed

Он-лайн поиск участкового врача


Например: пл. Октябрьская 4, просп. Кирова 127, ул. Героев Сталинграда 10

В связи с отключением сервиса Yandex.Карты поиск врача временно не работает. Мы пытаемся решить эту проблему.
НПосле осуществления поиска, Вам будет показан соответствующий Центр и Амбулатория с перечнем специалистов. В связи с медицинской реформой, участковые терапевты и педиатры переквалифицируются во врачей семейной медицины. При отсутствии Вашего адреса у терапевта или педиатра, рекомендуем просмотреть поле «Семейный врач».

Рекомендуем уточнять информацию в регистратуре Амбулатории или Центра

online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будет осуществлен поиск и показаны соответствующие лицензированные учреждения в радиусе 5 километров. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



online physician

С помощью этого сервиса Вы можете найти все аптеки рядом с вашим домом, в которых есть в наличии интересующий Вас препарат, сориентироваться по его стоимости, а также ознакомиться с инструкциями к препарату.





Введите название препарата

    


Для наиболее точного поиска, следует вводить название препарата частично и затем выбрать нужный из предлагаемого списка. Минимальная длинна поискового запроса – 3 символа (первые буквы названия). Например, при поиске препарата «Ранитидин», лучше ввести «Ран».
online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будут показаны соответствующие учрежедния для поддержаниия красоты, здоровья и внутренней гармонии в радиусе 5 километров от введенного адреса. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



Ваша компания оказывает услуги по восстановлению и поддержанию красоты и здоровья, духовного и физического развития? Компания CDM в рамках проекта dnipromed.com предлагает Вам сервис «Запись к врачу on-line».

Портал dnipromed.com – совместный проект компании CDM и КП «Днепропетровский городской Центр здоровья» Департамента охраны здоровья Днепропетровского городского совета. Это уникальная и наиболее полная медицинская информационная система, не имеющая аналогов среди специализированных сайтов Днепропетровской области.

Ресурсы портала dnipromed.com дадут возможность потребителю не только увидеть Вашу баннерную или контекстную рекламу, но и упростят связь между Вами и Вашими потенциальными клиентами. Позволят быстро найти нужное учреждение, специалиста, услугу или препарат, ознакомиться с ценовой политикой, отзывами и тут же записаться на прием в режиме on-line.

Целевая аудитория портала – это активные люди в возрасте от 18 до 55 лет, ценящие свое здоровье, время и стремящиеся к инновациям. Большая плотность населения, более 500 тысяч пользователей сети Internet, широкий спектр предоставляемой и обновляемой информации на dnipromed.com, обеспечат высокую посещаемость ресурса и заинтересованность потребителя в предлагаемых Вами услугах.

Максимальная отдача при минимальных затратах с порталом dnipromed.com!

Фленокс р-р д/ин.8000 анти-Ха МЕ/0,8мл шприц №2

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЛЕНОКС

Торговое название
ФЛЕНОКС

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Enoxaparin

Латинское название
FLENOX

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина: еноксапарин натрію;
1 мл розчину містить: 10 000 анти-Ха МО, що еквівалентно 100 мг еноксапарину натрію;
2 000 анти-Ха МО/ 0,2 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 20 мг;
4 000 анти-Ха МО/0,4 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 40 мг;
6 000 анти-Ха МО/0,6 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 60 мг;
8 000 анти-Ха МО/0,8 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 80 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма выпуска
Форма випуску:
Розчин для ін'єкцій, 10000 анти-Ха МО/мл по 0,2 мл (2000 анти-Ха МО), або 0,4 мл (4000 анти-Ха МО), або 0,6 мл (6000 анти-Ха МО) у шприцах № 1, № 2 (1х2), № 10 (1х10), № 2 (2х1) № 10 (2х5); по 0,8 мл (8000 анти-Ха МО) у шприцах № 1, № 2 (1х2), № 2 (2х1) (пакування із in bulk фірми-виробника Hangzhou Jiuyuan Gene Engineering Co., Ltd., Китай)

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Антитромботичні засоби. Група гепарину. Еноксапарини. Код АТС В01А В05.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Еноксапарин - це низькомолекулярний гепарин (НМГ), у якому розділено антитромботичну та антикоагулянтну активність стандартного гепарину.
Він має більш високу анти-Ха активність, ніж анти-IIа або антитромбінову активність (для еноксапарину співвідношення складає 3,6).
При застосуванні у профілактичних дозах еноксапарин не має значного впливу на аЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час).
При застосуванні лікувальних доз препарату аЧТЧ може бути пролонгований та у 1,5 - 2,2 рази перевищувати контрольний час максимальної активності. Ця пролонгація відображає залишкову антитромбінову активність.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні параметри препарату оцінюються за змінами анти-Ха та анти-IIа активності у плазмі в часі у рекомендованих діапазонах доз.
Біодоступність.
При підшкірному введенні еноксапарин всмоктується швидко та практично повністю (майже на 100 %). Максимальна активність у плазмі спостерігається у період між 3 та 4 год після введення.
Ця максимальна активність (виражена у анти-Ха МО) становить 0,18 + 0,04 (після введення 2000 анти-Ха МО), 0,43 ±0,11 (після введення 4000 анти-Ха МО), та 1,01 ± 0,14 (після введення 10000 анти-Ха МО). У рекомендованому діапазоні доз фармакокінетика еноксапарину є лінійною. Відмінності у показниках в окремого пацієнта та між пацієнтами досить незначні. Після повторного підшкірного введення здоровим добровольцям 4000 анти-Ха МО один раз на добу рівноважний стан було досягнуто на 2 день, при цьому середня активність еноксапарину була майже на 15 % вище, ніж та, що спостерігалася при одноразовому введенні. Стабільні рівні активності еноксапарину є досить прогнозованими при введенні одноразових доз. Після повторного підшкірного введення 100 анти-Ха МО/кг два рази на добу рівноважний стан був досягнутий у період між 3 та 4 днем, при цьому середня АUС була на 65% вища, ніж та, що спостерігалася при одноразовому введенні, а максимальна та мінімальна анти-Ха активність складала 1,2 та 0,52 анти-Ха МО/мл відповідно. Відповідно до показників фармакокінетики еноксапарину натрію, ця різниця у досягненні рівноважного стану очікується також і для терапевтичного діапазону доз.
Анти- Ха активність у плазмі після підшкірного введення майже у 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середня максимальна анти- Ха активність спостерігається, приблизно, через 3-4 год після підшкірної ін'єкції, досягаючи 0,13 анти- Ха МО/мл після повторного введення дози 100 анти-Ха МО/кг два рази на добу.
Розподіл.
Об'єм розподілу еноксапарину натрію за анти-Ха активністю становить, приблизно, 5 л і майже відповідає об'єму крові, що циркулює.
Метаболізм.
Метаболізм еноксапарину відбувається переважно у печінці (шляхом десульфатизації та деполімеризації).
Виведення.
Після підшкірної ін'єкції період напіввиведення за анти-Ха активністю у низькомолекулярних гепаринів є більш тривалим, порівняно з цим показником у нефракціонованих гепаринів.
Елімінація еноксапарину є монофазною, при цьому період напіввиведення становить близько 4 год після одноразового підшкірного введення та майже 7 год при введенні повторних доз. Для низькомолекулярних гепаринів характерний більш швидкий спад анти-IIа активності у плазмі порівняно з анти-Ха активністю.
Еноксапарин та його метаболіти виводяться з сечею (ненасичуваний механізм), а також із жовчю.
Нирковий кліренс речовин з анти-Ха активністю складає 10% введеної дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних метаболітів - 40% дози.
Групи підвищеного ризику:
* пацієнти літнього віку:
Оскільки у цій віковій категорії спостерігається фізіологічне зниження функції нирок, то елімінація є більш повільною. Це не впливає на дозування або режим введення при профілактичному лікуванні.
У пацієнтів старше 75 років дуже важливо систематично контролювати функцію нирок за допомогою формули Кокрофта перед початком лікування препаратами НМГ.
* Пацієнти з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну > 30 мл/хв): в окремих випадках може бути корисним проведення моніторингу анти-Ха активності з метою виключення можливості передозування, якщо еноксапарин застосовується у лікувальних дозах.

Показания к применению
Показання.
- Профілактика венозного тромбозу та емболії при ортопедичних або загальнохірургічних операціях;
- профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних хворих, які перебувають на ліжковому режимі у зв`язку з гострими захворюваннями (серцева недостатність ІІІ або ІV класу за класифікацією NYHA, дихальна недостатність, тяжкий гострий інфекційний процес, ревматичні захворювання);
- попередження тромбоутворення в екстракорпоральній системі кровообігу при гемодіалізі;
- лікування діагностованого тромбозу глибоких вен, який супроводжується, або не супроводжується, тромбоемболією легеневої артерії, крім випадків, які потребують проведення тромболітичної терапії чи хірургічного втручання;
- лікування нестабільної стенокардії і гострої фази інфаркту міокарда без зубця Q у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
1 мг (0,01 мл) еноксапарину натрію відповідає, приблизно, 100 одиницям активності анти-Ха МО. Фленокс слід вводити підшкірно при профілактичному і лікувальному застосуванні та внутрішньовенно для антикоагуляції у практиці гемодіалізу. Фленокс не дозволяється вводити внутрішньом`язово. Препарат рекомендовано до застосування тільки у дорослих.
Техніка підшкірного введення. Заповнені виробником шприци готові до безпосереднього використання. Не потрібно усувати повітряні міхурці зі шприца перед ін'єкцією, щоб уникнути втрати препарату.
Підшкірну ін'єкцію Фленоксу краще виконувати, коли пацієнт перебуває у лежачому положенні. Вводять препарат у підшкірно-жирову тканину передньобічної або задньобічної поверхні черевної стінки, чергуючи правий та лівий бік. Голку потрібно ввести на цілу довжину вертикально в товщу складки шкіри, утвореною між великим та вказівним пальцями. Складку шкіри потрібно тримати протягом всього введення ін'єкції. Не можна терти місце ін’єкції після введення.
Впродовж усього періоду лікування слід регулярно контролювати кількість тромбоцитів, оскільки існує ризик виникнення гепарин-індукованої тромбоцитопенії (ГІТ).
Профілактика венозного тромбозу.
При операціях у дорослих з помірним ризиком тромбоутворення (наприклад, в абдомінальній хірургії) і у хворих без високого ризику тромбоемболії препарат вводять у дозі 20 мг (0,2 мл; 2 000 анти-Ха МО) 1 раз на добу підшкірно.
Дорослим пацієнтам з високим ризиком тромбоемболій (операції на кульшовому, колінному суглобах; операції в онкологічних хворих) Фленокс вводять підшкірно у дозі 40 мг (0,4 мл; 4 000 анти-Ха) 1 раз на добу. У загальній хірургії перша доза має бути введена за 2 год до оперативного втручання; в ортопедичній хірургії перша доза має бути введена за 12 год до оперативного втручання. Тривалість профілактичного лікування становить, у середньому, 7 - 10 днів. В ортопедії призначають еноксапарин натрію у дозі 40 мг (0,4 мл; 4 000 анти-Ха) 1 раз на добу протягом 4 тижнів.
Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних хворих, які перебувають на ліжковому режимі: рекомендована доза Фленоксу становить 40 мг (0,4 мл; 4000 анти-Ха МО) 1 раз на добу підшкірно. Фленокс призначають щонайменше на 6 днів, тривалість лікування не більше 14 днів.
Попередження тромбоутворення в екстракорпоральній системі кровообігу при проведенні гемодіалізу: рекомендована доза для дорослих – 1 мг/кг (100 анти-Ха МО/кг) маси тіла пацієнта. Фленокс вводять в артеріальну магістраль екстракорпоральної системи кровообігу на початку сеансу діалізу. Антикоагулянтного ефекту цієї дози, як правило, достатньо для проведення 4-годинного діалізу; при виявленні кілець фібрину може бути введена додаткова доза 0,5 - 1,0 мг/кг (50-100 анти-Ха МО /кг).
Для пацієнтів з високим ризиком кровотечі доза еноксапарину натрію має бути знижена до 0,5 мг/кг при подвійному судинному доступі та до 0,75 мг/кг - при єдиному доступі. При появі фібринових кілець вводять додаткову дозу від 0,5 мг/кг до 1 мг/кг.
Лікування тромбозу глибоких вен, який супроводжується або не супроводжується тромбоемболією легеневої артерії, у пацієнтів без будь-яких серйозних клінічних симптомів: будь-яку підозру на виникнення тромбозу глибоких вен слід негайно підтвердити за допомогою відповідних методів дослідження.
Дозування.
Фленокс призначають підшкірно 1 раз на добу в дозі 1,5 мг/кг (150 анти-Ха МО/кг); або двічі на добу, в разовій дозі 1 мг/кг (100 анти-Ха МО/кг), кожні 12 годин. Поки що у пацієнтів з масою тіла більше 100 кг та менше 40 кг корекція дози НМГ не вивчалася. НМГ може бути менш ефективним у пацієнтів з масою тіла більше 100 кг та призводити до підвищеного ризику виникнення кровотечі у пацієнтів з масою тіла менше 40 кг. Тому необхідно ретельно контролювати клінічний стан цих пацієнтів. Тривалість лікування тромбозу глибоких вен.
При лікуванні із застосуванням низькомолекулярного гепарину слід якомога швидше перейти на прийом пероральних антикоагулянтів, якщо протипоказання відсутні. Тривалість лікування НМГ не повинна перевищувати 10 днів, включно із часом, який необхідний для досягнення пероральними коагулянтами рівноважного стану, за винятком тих випадків, коли важко досягти рівноважного стану (див. «Особливі заходи безпеки. Контроль кількості тромбоцитів»). Тому терапію пероральними антикоагулянтами слід розпочинати якомога раніше.
Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q.
Рекомендована разова доза Фленоксу становить 1 мг/кг (100 анти-Ха/кг) підшкірно через кожні 12 годин; одночасно призначають ацетилсаліцилову кислоту перорально (рекомендовані дози: від 75 до 325 мг перорально після початкової (навантажувальної) дози 160 мг).
Тривалість лікування, щонайменше, 2 – 8 діб, до клінічної стабілізації стану пацієнта.
Оскільки клінічних даних щодо одночасного застосування еноксапарину та тромболітичних препаратів немає, то, якщо виникне необхідність у проведенні тромболітичної терапії, ін'єкції еноксапарину слід припинити та розпочати стандартне лікування.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Геморагічні прояви викликані переважно:
• супутніми факторами ризику, при яких існує ймовірність виникнення кровотечі - є органічні ураження, вік, ниркова недостатність, мала маса тіла та деякі комбінації лікарських засобів (див. «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
• Невиконанням терапевтичних рекомендацій, а саме: тривалості лікування та корекції дози з урахуванням маси тіла пацієнта (див. «Застереження»). Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення гематоми спинного мозку під час спинномозкової анестезії, аналгезії або епідуральної анестезії, що проводилися після застосування низькомолекулярного гепарину.
Ці побічні ефекти призводили до неврологічних розладів різного ступеня тяжкості, включно із довготривалим або постійним паралічем (див. «Особливості застосування»).
Можливе виникнення гематоми у місці проведення підшкірної ін'єкції. Цей ризик зростає, якщо порушується рекомендована техніка проведення ін'єкції або застосовуються невідповідні засоби для її проведення. Тверді ущільнення, які минають через кілька днів, можуть виникати внаслідок запалення. Однак це не вимагає припинення лікування.
Повідомлялося про випадки виникнення тромбоцитопенії. Існує два її типи:
тип I, що спостерігається у більшості випадків, зазвичай є тромбоцитопенією середньої тяжкості (більше 100 000/мм3), яка виникає до 5 дня лікування та не вимагає припинення терапії.
Тип II - це дуже рідкісна серйозна імуноалергічна тромбоцитопенія (ГІТ) її поширеність залишається недостатньо вивченою (див. «Застереження»).
Можливе також безсимптомне та зворотнє підвищення кількості тромбоцитів. Дуже рідко повідомлялося про виникнення некрозу шкіри у місці ін'єкції. Появі цих явищ може передувати виникнення пурпури або інфільтрованих та болісних еритематозних бляшок. У таких випадках терапію слід негайно припинити.
Рідко виникають алергічні прояви з боку шкіри або системні реакції, які у деяких випадках призводили до припинення лікування. Дуже рідко спостерігалися випадки васкуліту, пов'язаного з підвищеною чутливістю шкіри.
Як і у випадку застосування нефракціонованих гепаринів, при тривалому лікуванні не можна виключати ризик розвитку остеопорозу.
Повідомлялося про виникнення гіперкаліємії та транзиторне підвищення рівнів трансаміназ.

Противопоказания
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до еноксапарину натрію, гепарину або його похідних, включаючи інші низькомолекулярні гепарини (НМГ);
- в анамнезі - серьйозна гепарин-індукована тромбоцитопенія (ГІТ) II типу, спричинена застосуванням нефракціонованого або низькомолекулярного гепарину (див. «Застереження»);
- геморагічні прояви або схильність до кровотечі у зв'язку із порушенням гемостазу (можливим виключенням може бути дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові, не пов'язане із лікуванням гепарином (див. «Особливості застосування»);
- органічне ураження з ймовірністю виникнення кровотечі;
- клінічно значуща активна кровотеча;
- внутрішньомозковий крововилив;
- тяжка ниркова недостатність, оскільки не існує відповідних даних досліджень (кліренс креатиніну, розрахований за формулою Кокрофта, становить приблизно 30 мл/хв, (див. «Особливості застосування»), за винятком випадків, коли хворі знаходяться на гемодіалізі).
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю застосовують нефракціонований гепарин. Для розрахунків за допомогою формули Кокрофта використовують найостанніші дані маси тіла (див. «Особливості застосування).
- Хворим, яким застосовують препарати низькомолекулярних гепаринів, не можна проводити спинномозкову або епідуральну анестезію.
- Дитячий вік.
Фленокс не рекомендується застосовувати у наступних ситуаціях:
- у початковій фазі масивного ішемічного інсульту, з втратою свідомості чи без.
Якщо інсульт викликаний тромбоемболією, то еноксапарин має бути введений впродовж перших 72 год з моменту виникнення інсульту.
Поки що не встановлена ефективність застосування лікувальних доз низькомолекулярних гепаринів, незалежно від причини, ступеня поширеності та клінічної тяжкості інсульту головного мозку.
- Гострий інфекційний ендокардит (за винятком деяких тромбогенних захворювань серця).
- Легка та середня ступінь важкості ниркової недостатності (кліренс креатиніну > 30 та < 60 мл/хв).
- Не рекомендується застосовувати у комбінації з такими засобами (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), як:
- ацетилсаліцилова кислота у дозах, що мають знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дії;
- нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) для системного застосування;
- Декстран - 40 (парентеральне введення).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Можливе виникнення гіперкаліємії при одночасному застосуванні гепарину (низькомолекулярного та нефракціонованого) з калієвими солями, калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами ангіотензин - перетворюючого ферменту, антагоністами ангіотензину II, нестероїдними протизапальними засобами, циклоспоринами та такролімусом, триметопримом.
Виникнення гіперкаліємії може залежати від факторів ризику, пов'язаних із перебігом захворювання. Ризик значно збільшується, коли зазначені вище препарати застосовуються одночасно.
Небажані комбінації:
- із саліцилатами та ацетилсаліциловою кислотою у дозах, що мають знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію.
Збільшення ризику виникнення кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів під дією саліцилатів та ушкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки);
- з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) (для системного застосування):
збільшення ризику виникнення кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів під дією НПЗЗ
та ушкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки).
Якщо не можна уникнути одночасного застосування, потрібно проводити ретельний клінічний контроль за станом хворого.
- з Декстраном - 40 (парентеральне введення):
збільшення ризику виникнення кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів під дією Декстрану-40).
Комбінації, застосування яких вимагає спеціальних запобіжних заходів:
- застосування з пероральними антикоагулянтами.
Потенціювання антикоагулянтого ефекту.
Клінічний моніторинг слід посилити в той час, коли гепарин замінюється пероральними антикоагулянтами.
Комбінації, які слід враховувати:
- застосування з інгібіторами агрегації тромбоцитів (крім ацетилсаліцилової кислоти у дозах, що мають знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію; НПЗЗ): абсиксимаб, ацетилсаліцилова кислота у дозах для антиагрегації, що застосовується при кардіологічних та неврологічних захворюваннях, берапрост, клопідогрель, ептифібатид, ілопрост, тиклопідин, тирофібан.
Підвищений ризик виникнення кровотечі.

Передозировка
Передозування.
Випадкове передозування, після підшкірного введення значних доз низькомолекулярного гепарину може призвести до появи геморагічних ускладнень. Нейтралізують дію еноксапарину повільним внутрішньовенним введенням протаміну сульфату, при цьому враховують, що:
- ефективність протаміну сульфату значно нижча, ніж та, що спостерігається при передозуванні нефракціонованого гепарину;
- перед застосуванням протаміну сульфату, через можливість виникнення небажаних явищ (зокрема анафілактичного шоку), слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик. Нейтралізацію проводять шляхом повільного внутрішньовенного введення протаміну (сульфату або гідрохлориду).
Необхідні дози протаміну залежать від:
1) введеної дози низькомолекулярного гепарину (100 антигепаринових одиниць протаміну нейтралізують 100 анти-Ха МО низькомолекулярного гепарину), якщо еноксапарин натрію вводився впродовж останніх 8 год;
2) часу, що минув після ін'єкції низькомолекулярного гепарину:
- інфузія 50 антигепаринових одиниць протаміну на 100 анти-Ха МО еноксапарину
натрію може проводитися, якщо еноксапарин натрію вводився більше ніж 8 год тому, або якщо необхідно ввести другу дозу протаміну;
- якщо еноксапарин вводився більше ніж 12 год тому, то необхідності у введенні протаміну немає. Зазначені вище рекомендації призначені для пацієнтів з нормальною функцією нирок, які застосовують повторні дози препарату.
Проте повністю нейтралізувати анти-Ха активність еноксапарину неможливо.
Крім того, через особливості абсорбції низькомолекулярного гепарину, ця нейтралізація може бути тимчасовою та вимагати розподілення загальної розрахованої дози протаміну на декілька ін'єкції (від 2 до 4), які проводяться впродовж 24 год. Виникнення небажаних наслідків після прийому низькомолекулярного гепарину внутрішньо, навіть у великих кількостях, є малоймовірними (не спостерігалося жодного випадку), оскільки ступінь всмоктування цієї речовини у шлунку та кишківнику є незначним.

Особенности применения
Особливості застосування.
Лабораторний контроль.
Контроль кількості тромбоцитів.
Гепарин-індукована тромбоцитопенія (ГІТ).
Існує ризик виникнення серйозної, іноді тромбогенної, гепарин-індукованої тромбоцитопенії (яка також спостерігалася при застосуванні нефракціонованого гепарину і значно рідше -при застосуванні НМГ) імунного походження - ГІТ II типу.
Через наявність такого ризику необхідно визначати кількість тромбоцитів незалежно від терапевтичних показань та дози, що застосовується.
Визначення кількості тромбоцитів необхідно проводити до введення препарату або не пізніше ніж через 24 год після початку лікування, а потім - два рази на тиждень протягом всього періоду лікування.
Слід запідозрити виникнення ГІТ, якщо кількість тромбоцитів не перевищує 100 000/мм та/або якщо спостерігається зменшення кількості тромбоцитів на 30%-50% порівняно з попереднім аналізом крові. ГІТ розвивається, переважно, від 5 до 21-го дня після початку лікування гепарином (найчастіше виникає на 10 день).
Однак, у пацієнтів із гепарин-індукованою тромбоцитопенією в анамнезі це ускладнення може виникати і значно раніше. Поодинокі випадки спостерігалися також і після 21-го дня лікування. Слід намагатися виявити пацієнтів з таким анамнезом шляхом детального опитування перед початком лікування. Крім того, ризик появи рецидиву при повторному застосуванні гепарину спостерігається впродовж багатьох років, а іноді триває необмежений період часу.
В усіх випадках виникнення ГІТ є невідкладним станом, який вимагає консультації із спеціалістом.
Будь-яке значне зменшення кількості тромбоцитів (на 30%-50% порівняно із вихідними показниками) є попереджувальним сигналом, навіть якщо показник не досяг критичного рівня. Якщо спостерігається зниження кількості тромбоцитів, то в усіх випадках повинні бути вжиті наступні заходи:
1. Негайне повторне проведення підрахунку кількості тромбоцитів для отримання підтвердження.
2. Припинення лікування Фленоксом, якщо отримані результати підтверджують зниження кількості тромбоцитів або навіть вказують на їх збільшення, якщо іншої очевидної причини цього не виявлено.
Для проведення тесту на агрегацію тромбоцитів іn vitro та імунологічного дослідження, зразок крові необхідно помістити у пробірку з цитратним розчином. Однак, у таких умовах негайні заходи, яких необхідно вжити, ґрунтуються не на результатах тесту на агрегацію тромбоцитів іn vitro, а на імунологічному досліджені, при проведенні якого виникають труднощі, оскільки існує лише декілька спеціалізованих лабораторій, які можуть проводити такі тести, а їх результати можна отримати, в найкращому випадку, тільки через кілька годин. Проте, ці дослідження необхідні, так як можуть допомогти діагностувати подібне ускладнення, оскільки ризик виникнення тромбозу при продовженні лікування Фленоксом дуже високий.
3. Профілактика або лікування тромбоемболічних ускладнень, пов'язаних із ГІТ.
Якщо продовження антикоагулянтної терапії є дуже важливим, Фленокс слід замінити антитромботичним засобом, що належить до іншої хімічної групи, наприклад, натрію данапаридом або гірудином, призначеним у лікувальних чи профілактичних дозах індивідуально для кожного пацієнта.
Перехід на пероральні антикоагулянти може проводитися тільки після того, як кількість тромбоцитів повернулася до норми, оскільки існує ризик погіршення перебігу тромбозу при застосуванні пероральних антикоагулянтів.
Заміна гепарину пероральними антикоагулянтами.
Слід проводити більш інтенсивний моніторинг та лабораторні дослідження (протромбіновий час, виражений через міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС)) або контролювати ефекти, спричинені пероральними антикоагулянтами.
Оскільки існує певний проміжок часу, доки пероральний антикоагулянт досягне максимуму своєї дії, слід продовжувати введення гепарину в еквівалентній дозі таким чином, щоб МНС у двох послідовно виконаних аналізах залишалося в необхідних терапевтичних межах.
Моніторинг антифактора Ха активності.
Оскільки більшість клінічних досліджень, які продемонстрували ефективність НМГ, були проведені із застосуванням доз, розрахованих у залежності від маси тіла хворого та без спеціального моніторингу лабораторних показників, то корисність проведення лабораторних досліджень з метою оцінки ефективності НМГ поки що не визначена.
Однак, моніторинг анти-Ха активності може бути корисним для зменшення ризику виникнення кровотечі у певних клінічних ситуаціях, які найчастіше пов'язані із ризиком передозування.
Ці ситуації переважно стосуються лікувальних показань до застосування НМГ та виникають через дози, що вводяться, пацієнтам із:
- легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - приблизно від 30 до 60 мл/хв, розрахований за формулою Кокрофта). Оскільки НМГ виводиться переважно з сечею, на відміну від стандартного нефракціонованого гепарину, у випадку будь-якої ниркової недостатності може виникати відносне передозування. Тяжка ниркова недостатність є протипоказанням до застосування НМГ (див. «Протипоказання»);
- значними відхиленнями маси тіла від норми (дуже мала маса тіла і навіть кахексія, ожиріння);
- кровотечами нез'ясованої етіології.
На відміну від цього, моніторинг лабораторних показників не рекомендований при застосуванні профілактичних доз, якщо НМГ застосовується у відповідності до терапевтичних рекомендацій (зокрема щодо тривалості лікування) або під час проведення гемодіалізу.
Для того, щоб виявити можливу кумуляцію гепарину при повторному введенні препарату, рекомендовано проводити забір крові в момент найвищої активності препарату (ґрунтуючись на наявних даних), тобто, приблизно, через 4 год після проведення третьої ін'єкції, якщо лікарський засіб вводиться у вигляді підшкірних ін'єкцій 2 рази на добу.
Питання про проведення повторних досліджень анти-Ха активності з метою визначення рівнів гепарину, наприклад, кожні 2 чи 3 дні, слід вирішувати індивідуально, в залежності від результатів попереднього дослідження. Слід також розглянути можливість коригування дози НМГ.
Анти-Ха активність, що спостерігається, залежить від НМГ та режимів дозування.
За інформацією, що ґрунтується на існуючих даних, середнє значення (± стандартне відхилення), яке спостерігалося через 4 год після 7 ін'єкції еноксапарину у дозі 100 анти-Ха МО/кг/на ін'єкцію, два рази на добу, становило 1,20 ± 0,17 анти-Ха МО/мл.
Це середнє значення було розраховане у клінічних дослідження під час яких вивчення анти-Ха активності проводилося хромогенним методом (амідолітичним).
Контроль активованого часткового тромбопластинового часу (аЧТЧ).
Деякі НМГ спричиняють помірне збільшення показника аЧТЧ. Оскільки клінічне значення цього тесту не встановлено, то немає необхідності проводити моніторинг лікування із його урахуванням.
• Ситуації, які супроводжуються певним ризиком.
Контроль за проведенням лікування необхідно підвищити у таких випадках:
- печінкова недостатність;
- виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту або будь-яке інше органічне ураження з ймовірністю виникнення кровотечі;
- судинне хоріоретинальне захворювання;
- після хірургічного втручання на головному та/або спинному мозку;
- поперекова (люмбальна) пункція, оскільки існує ризик внутрішньої спинномозкової кровотечі. Проведення пункції слід відкласти при одночасному прийомі інших ліків, які впливають на гемостаз (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Препарати низькомолекулярних гепаринів не є взаємозамінними препаратами. Низькомолекулярні гепарини відрізняються за молекулярною масою, питомими значеннями активності проти фактора Ха, дозуванням. Необхідно суворо дотримуватися способів застосування, рекомендованих конкретно для кожного з препаратів низькомолекулярних гепаринів.
Застереження.
• Ризик виникнення кровотечі.
Слід дотримуватися рекомендованих режимів дозування (дози та тривалості лікування). Недотримання цих рекомендацій може призвести до виникнення кровотечі, особливо у хворих з групи підвищеного ризику (пацієнти літнього віку, хворі із нирковою недостатністю, тощо).
Випадки серйозної кровотечі спостерігалися:
- у пацієнтів літнього віку, зокрема внаслідок вікового погіршення функції нирок;
- у пацієнтів з нирковою недостатністю;
- якщо маса тіла становить менше 40 кг;
- якщо терапія проводиться довше рекомендованого терміну лікування, який становить 10 днів;
- при невиконанні терапевтичних рекомендацій, зокрема щодо тривалості лікування та корекції лікувальних доз з урахуванням маси тіла;
- при одночасному прийомі інших ліків (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). У будь-якому випадку необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів літнього віку та хворих із нирковою недостатністю, а також якщо лікування триває більше 10 днів. Аналіз на визначення анти-Ха активності у деяких випадках може бути корисним для виявлення кумуляції препарату.
• Ризик виникнення гепарин - індукованої тромбоцитопенії (ГІТ).
Якщо у пацієнта, який отримує НМГ (у лікувальних чи профілактичних дозах) виникне тромбоемболічне ускладнення:
- погіршення перебігу тромбозу, лікування якого проводиться,
- флебіт,
- легенева тромбоемболія,
- гостра ішемія нижніх кінцівок,
- або навіть інфаркт міокарда чи ішемічний інсульт, завжди слід розглянути можливість виникнення ГІТ та негайно визначити кількість тромбоцитів.
Запобіжні заходи при застосуванні.
- Кровотеча.
При застосуванні Фленоксу, як і при лікуванні антикоагулянтами, може виникати кровотеча. У випадку виникнення кровотечі слід встановити її причину та розпочати відповідне лікування.
- Функція нирок.
Перед початком лікування низькомолекулярним гепарином дуже важливо оцінити функцію нирок, зокрема у хворих віком 75 років і старше, шляхом визначення кліренсу креатиніну (ККр) за допомогою формули Кокрофта та найостанніших показників вимірювання маси тіла.
У пацієнтів чоловічої статі: ККр = (140 - вік) х маса тіла / 0,814 х сироватковий креатинін, де вік виражається у роках, маса тіла - у кг, а сироватковий креатинін - у мкмоль/л.
Для пацієнток ця формула повинна бути скоригована шляхом множення отриманого результату на 0,85.
Якщо сироватковий креатинін виражається у мг/мл, отримане значення необхідно помножити на коефіцієнт 8,8.
Застосування НМГ протипоказано пацієнтам із діагностованою тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - близько 30 мл/хв) за винятком випадків, коли хворі знаходяться на гемодіалізі.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Еноксапарин натрію можна призначати вагітним лише за наявності суворих показань та під пильним наглядом лікаря. Еноксапарин натрію не рекомендується застосовувати у вагітних жінок з протезованими серцевими клапанами.
Ніколи не можна проводити спинномозкову або епідуральну анестезію хворим під час лікування препаратами НМГ.
Годування груддю.
На період лікування слід утримуватися від годування груддю.
Діти.
Не застосовують, оскільки даних відповідних досліджень немає.
Особливі заходи безпеки.
Препарат не дозволяється вводити внутрішньом`язово. При застосуванні еноксапарину натрію потрібен суворий нагляд за хворими. Рекомендується визначати кількість тромбоцитів до початку лікування і протягом усього курсу лікування. Моніторинг кількості тромбоцитів необхідний незалежно від показань за якими призначається препарат та його дозування.

Условия и сроки хранения
Термін придатності.
2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 0,2 мл, 0,4 мл, 0,6 мл або 0,8 мл у шприці.
По 1 шприцу в блістер. По 1, 2 і 10 блістерів (з препаратом активністю 2000 анти-Ха МО, 4000 анти-Ха МО, 6000 анти-Ха МО) і по 1 і 2 блістери (з препаратом активністю 8000 анти- Ха МО), вкладених в пачку.
По 2 шприца в блістер. По 1 і 5 блістерів (з препаратом активністю 2000 анти-Ха МО, 4000 анти-Ха МО, 6000 анти-Ха МО) і по 1 блістеру (з препаратом активністю 8000 анти- Ха МО), вкладених в пачку.

Производитель и его адрес
Виробник, країна:
ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна

© 2017 Разработано компанией CDM, все права защищены.