4589
ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ (с 9:00 до 18:00) (056) 745-55-21
Медицинская реформа. Основные принципы.
Поиск
Поиск участкового врача
google_dnipromed twitter_dnipromed youtube_dnipromed" facebook_dnipromed vk_dnipromed

Он-лайн поиск участкового врача


Например: пл. Октябрьская 4, просп. Кирова 127, ул. Героев Сталинграда 10

В связи с отключением сервиса Yandex.Карты поиск врача временно не работает. Мы пытаемся решить эту проблему.
НПосле осуществления поиска, Вам будет показан соответствующий Центр и Амбулатория с перечнем специалистов. В связи с медицинской реформой, участковые терапевты и педиатры переквалифицируются во врачей семейной медицины. При отсутствии Вашего адреса у терапевта или педиатра, рекомендуем просмотреть поле «Семейный врач».

Рекомендуем уточнять информацию в регистратуре Амбулатории или Центра

online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будет осуществлен поиск и показаны соответствующие лицензированные учреждения в радиусе 5 километров. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



online physician

С помощью этого сервиса Вы можете найти все аптеки рядом с вашим домом, в которых есть в наличии интересующий Вас препарат, сориентироваться по его стоимости, а также ознакомиться с инструкциями к препарату.





Введите название препарата

    


Для наиболее точного поиска, следует вводить название препарата частично и затем выбрать нужный из предлагаемого списка. Минимальная длинна поискового запроса – 3 символа (первые буквы названия). Например, при поиске препарата «Ранитидин», лучше ввести «Ран».
online physician

База учреждений наполняется

После выбора необходимой Вам категории, будут показаны соответствующие учрежедния для поддержаниия красоты, здоровья и внутренней гармонии в радиусе 5 километров от введенного адреса. При переходе на интересующую ссылку, Вы сможете ознакомиться с описанием учреждения, графиком его работы и контактами.

Категория учреждения

Выберите специализацию



Введите Ваш адрес



Ваша компания оказывает услуги по восстановлению и поддержанию красоты и здоровья, духовного и физического развития? Компания CDM в рамках проекта dnipromed.com предлагает Вам сервис «Запись к врачу on-line».

Портал dnipromed.com – совместный проект компании CDM и КП «Днепропетровский городской Центр здоровья» Департамента охраны здоровья Днепропетровского городского совета. Это уникальная и наиболее полная медицинская информационная система, не имеющая аналогов среди специализированных сайтов Днепропетровской области.

Ресурсы портала dnipromed.com дадут возможность потребителю не только увидеть Вашу баннерную или контекстную рекламу, но и упростят связь между Вами и Вашими потенциальными клиентами. Позволят быстро найти нужное учреждение, специалиста, услугу или препарат, ознакомиться с ценовой политикой, отзывами и тут же записаться на прием в режиме on-line.

Целевая аудитория портала – это активные люди в возрасте от 18 до 55 лет, ценящие свое здоровье, время и стремящиеся к инновациям. Большая плотность населения, более 500 тысяч пользователей сети Internet, широкий спектр предоставляемой и обновляемой информации на dnipromed.com, обеспечат высокую посещаемость ресурса и заинтересованность потребителя в предлагаемых Вами услугах.

Максимальная отдача при минимальных затратах с порталом dnipromed.com!

Лантус СолоСтар р-р д/ин.100МЕ/мл 3мл шприц-ручка №5

***
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛАНТУС® СолоСтар®

Торговое название
ЛАНТУС® СОЛОСТАР®

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Insulin glargine

Латинское название
LANTUS® SoloStar®

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина:
інсулін гларгін;
1 мл ін'єкційного розчину містить 3,6378 мг інсуліну гларгіну, еквівалентного 100 одиницям інсуліну гларгіну;
допоміжні речовини:
цинку хлорид, м-крезол, гліцерол, кислота соляна, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Форма выпуска
Форма випуску:
Розчин для ін'єкцій, 100 Од./мл по 3 мл у картриджах, вмонтованих в одноразову шприц-ручку СолоСтар® (без голок для ін'єкцій) № 5

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група.
Протидіабетичні засоби. Інсуліни та аналоги тривалої дії для ін’єкцій. Код АТС А10А Е04.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Інсулін гларгін є аналогом людського інсуліну, має низьку розчинність при нейтральній рН. Він повністю розчинний при кислій рН ін’єкційного розчину Лантуса (рН 4). Після введення під шкіру кислий розчин нейтралізується, викликаючи утворення мікроосаду, з якого постійно, у невеликих кількостях вивільнюється інсулін гларгін, забезпечуючи рівний, без максимумів, передбачуваний профіль концентрації/часу із тривалим терміном дії.
Зв’язок з рецепторами інсуліну: у інсуліну гларгіну і людського інсуліну дуже схожі кінетики вступу у зв’язок з рецепторами інсуліну. Отже, за допомогою цих рецепторів інсулін гларгін викликає ті ж самі ефекти, що й інсулін.
Первинна дія інсуліну, у тому числі й інсуліну гларгіну, полягає в регуляції метаболізму глюкози. Інсулін і його аналоги знижують рівні глюкози в крові за рахунок посилення споживання глюкози в периферичних тканинах, особливо, у скелетній мускулатурі та жировій тканині, а також за рахунок пригнічення вироблення глюкози в печінці. Інсулін пригнічує ліполіз в адипоцитах, пригнічує протеоліз та підсилює синтез білків.
У клініко-фармакологічних дослідженнях внутрішньовенно введені інсулін гларгін і людський інсулін проявляли подібну ефективність при застосуванні в однакових дозах. Як і у випадку з усіма інсулінами, на тривалість дії інсуліну гларгіну впливає фізична активність та інші фактори.
У дослідженнях з підтримки еуглікемії, проведених на здорових добровольцях і хворих з 1 типом цукрової хвороби, дія підшкірно введеного інсуліну гларгіну розвивалася повільніше, ніж людського НПХ (нейтрального протаміну Хагедорна) інсуліну, профіль його дії був рівним, без максимальних значень, а тривалість дії довша.
Більш тривала дія інсуліну гларгіну прямо пов’язана з більш повільним усмоктуванням, що дозволяє застосовувати препарат один раз на добу. Період дії інсуліну і його аналогів, таких як інсулін гларгін може бути різним у різних індивідуумів і у однієї і тієї ж самої людини.
У клінічному дослідженні симптоми гіпоглікемії та відповідної гормональної реакції протирегуляції у здорових добровольців і хворих на цукровий діабет 1 типу були однаковими після внутрішньовенного введення інсуліну гларгіну і людського інсуліну.
Вплив препарата ЛАНТУС® СолоСтар® (який вводився один раз на добу) на перебіг діабетичної ретинопатії оцінювався під час відкритого 5-річного випробування, референтним препаратом у якому був НПХ інсулін (вводився два рази на добу), проведеного серед 1024 пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу, у яких спостерігалося прогресування ретинопатії. Значної різниці між прогресуванням діабетичної ретинопатії при введенні Лантуса та НПХ інсуліну не було виявлено.

Фармакокинетика
Фармакокінетика
У порівнянні з людським НПХ-інсуліном, концентрації інсуліну в сироватці здорових добровольців і хворих на діабет після підшкірного введення інсуліну гларгіну вказують на вповільнене і набагато триваліше всмоктування, а також на відсутність піків максимальної концентрації. Отже, концентрації знаходилися у відповідності з тимчасовим профілем фармакодинамічної активності інсуліну гларгіну. На графіку вище представлені профілі активності інсуліну гларгіну та НПХ-інсуліну в часі.
При введенні один раз на добу інсулін гларгін досягає стадії насичення через 2-4 дні з моменту першої ін’єкції.
При внутрішньовенному введенні періоди напіввиведення інсуліну гларгіну і людського інсуліну були порівнянні.
У підшкірних тканинах людини інсулін гларгін частково руйнується з карбоксильного кінця ?-ланцюга з утворенням активних метаболітів 21А-Gly-інсулін и 21А- Gly -дес-30В-Thr-інсулін. Крім того, у плазмі виявляються незмінена форма інсуліну гларгіну і продукти його деградації.
У клінічних дослідженнях аналіз підгруп, сформованих за віковою і статевою приналежністю, не виявив різниці в ефективності та безпеці між хворими, яких лікували інсуліном гларгіном, і загальною популяцією хворих.

Показания к применению
Показання.
Цукровий діабет, що потребує лікування інсуліном, у дорослих, підлітків і дітей старше 6 років.

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Дозування цього препарату виражається в одиницях, які нерівнозначні ні з міжнародними одиницями, ні з одиницями, що виражають дозування інших аналогів інсуліну.
Оскільки інсулін гларгін є аналогом інсуліну з тривалим терміном дії, препарат застосовується в один і той же час, один раз на добу.
Доза інсуліну гларгіну повинна бути індивідуально підібрана лікарем. Хворим на цукровий діабет ІІ-го типу ЛАНТУС® СолоСтар® можна застосовувати одночасно із пероральними антидіабетичними лікарськими засобами.
Перехід з лікування іншими гіпоглікемічними препаратами на ЛАНТУС® СолоСтар®
При переході з інсуліну із середньою тривалістю дії або тривалою дією на ЛАНТУС® СолоСтар® може виникнути потреба у зміні добової дози базального інсуліну, а також корекції доз і часу прийому інших антидіабетичних засобів, які застосовуються одночасно (наприклад, додаткових стандартних інсулінів чи швидкодіючих аналогів інсуліну, антидіабетичних препаратів, які приймають перорально).
Для того, щоб знизити ризик розвитку нічної гіпоглікемії або гіпоглікемії раннього ранку, хворі, які перейшли з дворазового прийому інсуліну людини, що застосовувався як базальний, на прийом Лантусу® СолоСтар® один раз на добу, протягом перших тижнів лікування повинні вводити Лантус® у дозі, меншій на 20–30% від попередньої добової дози базального інсуліну. Таке зниження дози базального інсуліну повинно бути тимчасово компенсовано збільшенням дози інсуліну короткої дії (який вводять до або під час їжі). По закінченні цього “підготовчого періоду” дози інсуліну знов коригуються.
Як і при застосуванні інших аналогів інсуліну, у хворих, які застосовують великі дози інсуліну, через наявність антитіл до інсуліну людини може спостерігатися погіршання реакції на препарат ЛАНТУС® СолоСтар®, що зумовить потребу у корекції доз.
Рекомендується ретельно стежити за рівнем цукру у крові при переході з одного режиму лікування на інший протягом перших декількох тижнів, особливо хворим зі збільшеною масою тіла, при зміні способу життя, що само по собі підвищує схильність до гіпо- або гіперглікемії.
Введення.
Лантус® CолоСтар® вводиться підшкірно, один раз на добу, в один і той же час, у дозі, підібраній індивідуально кожному хворому.
Препарат не можна вводити внутрішньовенно, оскільки введення звичайної підшкірної дози внутрішньовенно може спричинити тяжку гіпоглікемію.
Немає клінічно суттєвої різниці у рівнях інсуліну або глюкози в плазмі крові після введення Лантус® CолоСтар® в абдомінальну ділянку, ділянку дельтоподібого м`яза або стегна. Місце ін’єкції може змінюватися по колу, від однієї ін’єкції до наступної.
Змішування або розчинення препарату з іншими засобами не дозволяється, оскільки це може призвести до виникнення осаду, зміни часу та характеру дії препарату.
Безпосередньо перед ін`єкцією потрібно видалити бульбашки повітря зі шприца. Перед кожною ін’єкцією на шприц-ручку необхідно надівати нову голку. Можна використовувати тільки ті голки, які підходять до шприц-ручки. Після ін`єкції необхідно знімати використану голку щоразу і зберігати шприц-ручку завжди без голки. Не дозволяється використовувати голку декілька разів і передавати шприц-ручку іншим пацієнтам.
Лікар призначить Вам місце ін`єкції (абдомінальну ділянку, ділянку дельтоподібого м`яза або стегна).
Слід ретельно дотримуватись інструкцій щодо правильного поводження з попередньо заповненими Лантусом® шприц-ручками - ЛАНТУС® СолоСтар®.
Перед використанням картридж шприц-ручки треба ретельно оглянути. Він придатний для застосування, якщо розчин у ньому прозорий, безбарвний, не містить видимих оком твердих часток і зовнішній вигляд його подібний до води. Оскільки Лантус® є розчином, не потрібно струшувати шприц-ручку перед використанням.
Порожні використані шприц-ручки ні в якому разі не можна використовувати повторно! Їх треба утилізувати належним чином. Шприц-ручка є індивідуальним приладом, тому ним може користуватися тільки один пацієнт!
Перед ін`єкцією слід завжди встановлювати нову голку.
Якщо шприц-ручка пошкоджений, його не слід використовувати!
Схематичне зображення шприц-ручки ЛАНТУС® СолоСтар®
Будь ласка, уважно і повністю прочитайте інструкцію перед першим використанням шприц-ручки. При необхідності перечитайте інструкцію перед подальшими застосуваннями шприц-ручки. Зберігайте дану інструкцію, оскільки Вам може знадобитися перечитати її в майбутньому.
Важлива інформація щодо використання шприц-ручки Лантус® СолоСтар®
• Для кожної ін`акції використовуйте нову голку, сумісну виключно зі шприц-ручкою Лантус® СолоСтар®.
• Тест на безпеку виконуйте перед кожною ін’єкцією.
• Шприц-ручка призначений особисто Вам, і не слід передавати його іншим особам.
• Якщо ін’єкцію Вам вводить інша особа, ця особа повинна вжити спеціальних заходів безпеки для уникнення нещасних випадків, пов’язаних із застосуванням голки та перенесенням інфекції.
• Не використовуйте шприц-ручку ЛАНТУС® СолоСтар® у разі його пошкодження або при наявності сумніву щодо правильності його функціонування.
• Завжди необхідно мати запасний шприц-ручку Лантус® СолоСтар® на випадок втрати або пошкодження.

Побочные эффекты
Побічні реакції.
Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном (особливо при застосуванні його у великих дозах).
Наступні, пов’язані із застосуванням препарату небажані реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, представлені нижче за системами класів органів у порядку зменшення їх частоти виникнення (дуже поширені: >1/10; часті: >1/100, <1> 1/1,000, < 1/100; поодинокі: >1/10 000, <1> В межах кожної частотної групи небажані реакції представлені у порядку зменшення значимості.
Розлади метаболізму та засвоєння поживних речовин
Дуже поширені: гіпоглікемія.
Тяжкі напади гіпоглікемії можуть спричиняти неврологічні порушення і бути небезпечними для життя пацієнта.
У багатьох хворих перед виникненням ознак нейроглікопенії передують ознаки адренергічної контррегуляції. Зазвичай, чим сильніше і швидше знижується рівень глюкози в крові, тим більше виражена протирегуляція та її симптоми.
Розлади імунної системи Поодинокі: алергічні реакції.
Алергічні реакції негайного типу на інсулін виникають рідко. Такі реакції на інсулін (в тому числі й на інсулін гларгін) чи на компоненти препарату можуть супроводжуватися, наприклад, генералізованими шкірними реакціями, ангіоедемою, бронхоспазмом, гіпотензією та шоком, вони можуть становити загрозу для життя.
Введення інсуліну може спричинити утворення антитіл до інсуліну. В клінічних дослідженнях антитіла, що викликають перехресну реакцію з інсуліном гларгіном, спостерігалися з однаковою частотою в лікувальних групах, для яких застосовували NPH-інсулін та інсулін гларгін. У поодиноких випадках за наявності антитіл інсуліну може знадобитися корекція дози інсуліну, щоб знизити тенденцію до гіперглікемії чи гіпоглікемії.
Розлади нервової системи
Вкрай поодинокі: дисгевзія.
Порушення з боку органів зору
Поодинокі: порушення зору.
Виражена зміна рівня цукру в крові може спричинити тимчасове погіршення зору, обумовлене тимчасовою зміною тургору кришталика та коефіцієнта переломлення ока.
Поодинокі: ретинопатія.
Тривале покращання глікемії знижує небезпеку прогресії діабетичної ретинопатії.
Однак інтенсивна інсулінова терапія з наступним різким покращанням рівня глікемії може супроводжуватися тимчасовим погіршенням перебігу діабетичної ретинопатії. У випадку проліферативної ретинопатії, зокрема якщо лікування фотокоагуляцією не проводиться, напади тяжкої гіпоглікемії можуть спричинити тимчасову повну втрату зору.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
При будь-якій інсуліновій терапії на місці введення ін’єкції можливий розвиток ліподистрофії, що призводить до затримки всмоктування інсуліну в цьому місці. Постійна зміна місця ін’єкції у межах зони введення ін’єкцій допомагає знизити чи попередити подібні реакції.
Часті: ліпогіпертрофія.
Нечасті: ліпоатрофія.
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Вкрай поодинокі: міалгія.
Зміни загального характеру та зміни на місці введення ін’єкції
Часті: реакції на місці ін’єкції.
До них відносяться почервоніння, біль, свербіж, кропив’янка, набряк чи запалення. Більшість слабко виражених реакцій на інсулін у місці введення ін’єкції, як правило, зникає через кілька днів чи тижнів.
Поодинокі: набряк.
Інколи застосування препаратів інсуліну призводить до затримки натрію та появи набряків, якщо попередній глікемічний контроль не був адекватним.
Дитяча популяція
У цілому, профіль безпеки хворих віком ? 18 років подібний до профілю безпеки хворих віком > 18 років. Повідомлення про побічні реакції, отримані у ході післямаркетингового фармакологічного нагляду, свідчать про відносно більш часті реакції (біль у місці ін’єкції, реакція в місці ін’єкції) та реакції шкіри (висип, кропивниця) у хворих віком до 18 років, ніж у хворих старше 18 років.
Даних щодо безпеки застосування препарату для хворих віком молодше 6 років немає.

Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до інсуліну гларгіну або до інших компонентів препарату. У зв’язку з обмеженням досвіду вивчення ефективності та безпеки Лантус® СолоСтар® не можна призначати хворим з порушенням функції печінки або з помірним/серйозним порушенням функції нирок і дітям віком до 6 років.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Додаткове застосування інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Тому їх одночасне застосування можливе лише за умови корекції доз препаратів. Гіпоглікемічні реакції можуть виникнути протягом одночасного застосування препарату ЛАНТУС® СолоСтар® з пероральними протидіабетичними препаратами, блокаторами ангіотензин-конвертуючого ферменту, дизопірамідом, фібратами, флуоксетином, інгібіторами МАО, пентоксифіліном, пропоксифеном, саліцилатами та сульфаніламідами. Препарати, які можуть знижувати гіпоглікемізуючий ефект Лантусу® СолоСтар®: кортикостероїди, даназол, діазоксид, діуретики, глюкагон, ізоніазид, естрогени та прогестерон, соматропін, симпатоміметики (адреналін, сальбутамол, тербуталін) і гормони щитовидної залози, інгібітори протеази та антипсихотичні препарати (наприклад, похідні фенотіазину, оланзапін і клозапін). Бета-блокатори, клонідин, солі літію, пентамідин або алкоголь можуть або потенціювати, або послабляти цукрознижуючий ефект інсуліну. При одночасному застосованні з інсуліном бета-блокаторів, клонідину, гуанетидину, резерпіну їх ефект може суттєво знижуватись або зовсім зникати.
Сумісність Лантус® не можна змішувати з будь-якими іншими лікарськими засобами. Необхідно переконатися в тому, щоб в шприцах не містилися залишки інших лікарських засобів, якщо Ви використовуєте звичайний інсуліновий шприц !

Передозировка
Передозування.
Передозування препаратів інсуліну може спричинити тяжку та тривалу гіпоглікемію. Передозування можуть спричинити такі фактори: абсолютне перебільшення дози інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які спричинюють зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок і печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Нетяжкі прояви гіпоглікемії можуть коригуватись оральним прийомом вуглеводів.
При тяжких проявах гіпоглікемії (кома, неврологічні порушення) потрібне внутрішньом`язове/підшкірне введення глюкагону або внутрішньовенне введення глюкози. Тривалий прийом вуглеводів і спостереження за пацієнтом є необхідними заходами після гіпоглікемічного стану, оскільки напади гіпоглікемії можуть повторюватись.

Особенности применения
Особливі заходи безпеки.
ЛАНТУС® СолоСтар® не є інсуліном вибору при лікуванні діабетичного кетоацидозу. У таких випадках рекомендується внутрішньовенне введення простого інсуліну.
У хворих з порушенням функції нирок потреба в інсуліні може зменшуватись через зниження метаболізму інсуліну. У пацієнтів літнього віку прогресуючий розлад функції нирок може призвести до стійкого зниження потреби в інсуліні.
У хворих з тяжким порушенням функції печінки потреба в інсуліні може бути зменшена у зв’язку зі зниженням глюконеогенезу та уповільненням метаболізму інсуліну.
Для ретельного та чіткого підтримування вмісту глюкози у крові та профілактики випадків гіпо- або гіперглікемії хворим необхідно ретельно виконувати всі рекомендації щодо режиму лікування, місця ін’єкції та самої техніки ін’єкції.
Перехід хворого на інсулін іншого типу або іншої торгової марки повинен проводитися під ретельним медичним наглядом, при цьому може знадобитися зміна дози.
У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також нерегулярного застосування даного лікарського засобу чи прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які впливають на центральну нервову систему.
Гіпоглікемія.
Час виникнення гіпоглікемії залежить від профілю дії інсуліну, який використовується, і тому може змінюватися при зміні режиму лікування. Внаслідок більш стабільного надходження базального інсуліну до кровотоку при застосуванні Лантусу® СолоСтар® гіпоглікемія раннього ранку може бути більш імовірною, ніж нічна гіпоглікемія.
Необхідно дотримуватись особливої обережності та ретельного контролю рівня глюкози у крові у тих хворих, у яких напади гіпоглікемії мають особливо тяжкий перебіг, наприклад, у пацієнтів з вираженим стенозом коронарних артерій або кровоносних судин, що забезпечують мозок (ризик тяжких кардіологічних або церебральних ускладнень гіпоглікемії), а також у хворих на проліферативну ретинопатію, які не піддавались попередній фотокоагуляції (ризик транзиторного амаврозу внаслідок гіпоглікемії).
Пацієнти повинні знати всі попереджувальні симптоми гіпоглікемії (починаючи від їх слабкої вираженості). Вони можуть бути менш вираженими або відсутніми у деяких групах ризику, до яких належать хворі
- в яких рівень глюкози суттєво поліпшився;
- з покращаним глікемічним контролем;
- в яких гіпоглікемія розвивається поступово;
- літнього віку;
- після переведення з тваринного інсуліну на людський інсулін;
- з автономною нейропатією;
- з тривалим анамнезом діабету;
- які мають психічні захворювання;
- які одночасно проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів.
Подібні ситуації можуть призвести до тяжкої гіпоглікемії (із втратою свідомості) і усвідомлення хворим її виникнення. Пролонгована дія інсуліну, введеного підшкірно, може збільшити час виходу з гіпоглікемії.
При нормальному або зниженому рівні глікованого гемоглобіну необхідно брати до уваги можливість виникнення неусвідомлених (особливо у нічні години) нападів гіпоглікемії.
Дотримання хворими режиму прийому препарату та харчування, правильне введення інсуліну та усвідомлення симптомів гіпоглікемії є дуже важливими для зниження ризику гіпоглікемії. Фактори, які підвищують схильність до гіпоглікемії, потребують особливо ретельного контролю та можуть потребувати коригування дози. До них належать:
- зміна ділянки ін’єкції;
- посилення чутливості до інсуліну (наприклад, після усунення стресу);
- незвичне або дуже тривале фізичне навантаження;
- супутні захворювання (наприклад, блювання, діарея);
- неправильне харчування;
- пропущений прийом їжі;
- вживання алкоголю;
- деякі некомпенсовані ендокринні порушення (наприклад, при гіпотиреозі або при недостатності функції гіпофіза чи надниркових залоз);
- одночасне застосування інших лікарських засобів.
Супутні захворювання.
Супутні захворювання потребують інтенсивного спостереження за пацієнтом. У більшості випадків слід призначати контроль сечі на вміст кетонових тіл, що є необхідним для підбору дози інсуліну, оскільки потреба в інсуліні часто буває підвищеною. Хворі на цукровий діабет І-го типу повинні регулярно вживати їжу, принаймні отримувати вуглеводи у невеликих кількостях, навіть коли вони не хочуть їсти або можуть з’їсти лише невелику кількість їжі. Однак ні в якому разі не можна пропускати введення інсуліну.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Зосередженість хворих або швидкість реакції можуть бути порушені внаслідок гіпоглікемії, гіперглікемії або порушення зору. Усі ці явища можуть створювати ризик у ситуаціях, коли вони особливо важливі (наприклад, керування автомобілем або робота з механізмами).
Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність дотримуватись обережності для запобігання гіпоглікемії під час керування автомобілем. Це дуже важливо для тих, у кого знижені або відсутні відчуття попереджувальних симптомів гіпоглікемії або часто виникають напади гіпоглікемії. Необхідно враховувати, чи можуть вони керувати автомобілем або працювати з механізмами за подібних обставин.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. На сьогодні немає чітких даних про застосування препарату у період вагітності. Дослідження на тваринах не дали прямих доказів безпеки препарату при вагітності (на розвиток ембріона та плода, пологи або постнатальний розвиток).
Для хворих на попередній або гестаційний діабет дуже важливо ретельно контролювати вміст цукру крові. Потреба в інсуліні може бути знижена у першому та підвищена у другому і третьому триместрах вагітності. Одразу ж після пологів потреба в інсуліні швидко знижується (зростає ризик гіпоглікемії), тому важливо проводити ретельний контроль рівня глюкози.
Годування груддю. В період лактації може бути потрібне коригування режиму дозування інсуліну та дієти.
Діти.
Ефективність та безпека ЛАНТУС® СолоСтар® для дітей продемонстрована лише для випадків використання у вечірній час. Зважаючи на недостатність досвіду, ефективність та безпека Лантуса® для дітей молодших 6 років залишається недоведеною.

Условия и сроки хранения
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Перед початком застосування зберігати при температурі від +2°С до +8°С у захищеному від світла місці. Не заморожувати! Не допускати контакту з морозильним відділенням або накопичувачами холоду.
Після початку застосування термін зберігання шприц-ручки не може перевищувати 28 днів за умов зберігання при температурі не вище +25°С (але не в холодильнику) у захищеному від тепла та світла місці.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Условия отпуска
Умови відпуску:
за рецептом

Упаковка
Упаковка.
По 3 мл (100 Од./мл) у картриджі, який герметично вмонтований в одноразову шприц-ручку (без голок для ін`єкцій); по 5 шприц-ручок у картонній коробці.

Производитель и его адрес
Виробник, країна:
Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина






Информационные материалы по применению лекарственных средств (ЛС), размещённые на cайте, служат для ОЗНАКОМИТЕЛЬНЫХ ЦЕЛЕЙ и НЕ ПРЕДНАЗНАЧЕНЫ для использования в качестве руководства по применению ЛС (самостоятельной диагностики заболеваний, назначения ЛС, лечения ЛС с использованием данных информационных материалов)!
Применять лекарственные средства необходимо ПО НАЗНАЧЕНИЮ ВРАЧА и в соответствии с ОРИГИНАЛЬНОЙ ИНСТРУКЦИЕЙ, вложенной в упаковку лекарственного средства.
Соглашение об использовании Сайта »


2001-2008 ООО «Аптеки медицинской академии  * webmaster 


Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до інсуліну гларгіну або до інших компонентів препарату. У зв’язку з обмеженням досвіду вивчення ефективності та безпеки Лантус® СолоСтар® не можна призначати хворим з порушенням функції печінки або з помірним/серйозним порушенням функції нирок і дітям віком до 6 років.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Додаткове застосування інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Тому їх одночасне застосування можливе лише за умови корекції доз препаратів. Гіпоглікемічні реакції можуть виникнути протягом одночасного застосування препарату ЛАНТУС® СолоСтар® з пероральними протидіабетичними препаратами, блокаторами ангіотензин-конвертуючого ферменту, дизопірамідом, фібратами, флуоксетином, інгібіторами МАО, пентоксифіліном, пропоксифеном, саліцилатами та сульфаніламідами. Препарати, які можуть знижувати гіпоглікемізуючий ефект Лантусу® СолоСтар®: кортикостероїди, даназол, діазоксид, діуретики, глюкагон, ізоніазид, естрогени та прогестерон, соматропін, симпатоміметики (адреналін, сальбутамол, тербуталін) і гормони щитовидної залози, інгібітори протеази та антипсихотичні препарати (наприклад, похідні фенотіазину, оланзапін і клозапін). Бета-блокатори, клонідин, солі літію, пентамідин або алкоголь можуть або потенціювати, або послабляти цукрознижуючий ефект інсуліну. При одночасному застосованні з інсуліном бета-блокаторів, клонідину, гуанетидину, резерпіну їх ефект може суттєво знижуватись або зовсім зникати.
Сумісність Лантус® не можна змішувати з будь-якими іншими лікарськими засобами. Необхідно переконатися в тому, щоб в шприцах не містилися залишки інших лікарських засобів, якщо Ви використовуєте звичайний інсуліновий шприц !

Передозировка
Передозування.
Передозування препаратів інсуліну може спричинити тяжку та тривалу гіпоглікемію. Передозування можуть спричинити такі фактори: абсолютне перебільшення дози інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які спричинюють зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок і печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Нетяжкі прояви гіпоглікемії можуть коригуватись оральним прийомом вуглеводів.
При тяжких проявах гіпоглікемії (кома, неврологічні порушення) потрібне внутрішньом`язове/підшкірне введення глюкагону або внутрішньовенне введення глюкози. Тривалий прийом вуглеводів і спостереження за пацієнтом є необхідними заходами після гіпоглікемічного стану, оскільки напади гіпоглікемії можуть повторюватись.

Особенности применения
Особливі заходи безпеки.
ЛАНТУС® СолоСтар® не є інсуліном вибору при лікуванні діабетичного кетоацидозу. У таких випадках рекомендується внутрішньовенне введення простого інсуліну.
У хворих з порушенням функції нирок потреба в інсуліні може зменшуватись через зниження метаболізму інсуліну. У пацієнтів літнього віку прогресуючий розлад функції нирок може призвести до стійкого зниження потреби в інсуліні.
У хворих з тяжким порушенням функції печінки потреба в інсуліні може бути зменшена у зв’язку зі зниженням глюконеогенезу та уповільненням метаболізму інсуліну.
Для ретельного та чіткого підтримування вмісту глюкози у крові та профілактики випадків гіпо- або гіперглікемії хворим необхідно ретельно виконувати всі рекомендації щодо режиму лікування, місця ін’єкції та самої техніки ін’єкції.
Перехід хворого на інсулін іншого типу або іншої торгової марки повинен проводитися під ретельним медичним наглядом, при цьому може знадобитися зміна дози.
У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також нерегулярного застосування даного лікарського засобу чи прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які впливають на центральну нервову систему.
Гіпоглікемія.
Час виникнення гіпоглікемії залежить від профілю дії інсуліну, який використовується, і тому може змінюватися при зміні режиму лікування. Внаслідок більш стабільного надходження базального інсуліну до кровотоку при застосуванні Лантусу® СолоСтар® гіпоглікемія раннього ранку може бути більш імовірною, ніж нічна гіпоглікемія.
Необхідно дотримуватись особливої обережності та ретельного контролю рівня глюкози у крові у тих хворих, у яких напади гіпоглікемії мають особливо тяжкий перебіг, наприклад, у пацієнтів з вираженим стенозом коронарних артерій або кровоносних судин, що забезпечують мозок (ризик тяжких кардіологічних або церебральних ускладнень гіпоглікемії), а також у хворих на проліферативну ретинопатію, які не піддавались попередній фотокоагуляції (ризик транзиторного амаврозу внаслідок гіпоглікемії).
Пацієнти повинні знати всі попереджувальні симптоми гіпоглікемії (починаючи від їх слабкої вираженості). Вони можуть бути менш вираженими або відсутніми у деяких групах ризику, до яких належать хворі
- в яких рівень глюкози суттєво поліпшився;
- з покращаним глікемічним контролем;
- в яких гіпоглікемія розвивається поступово;
- літнього віку;
- після переведення з тваринного інсуліну на людський інсулін;
- з автономною нейропатією;
- з тривалим анамнезом діабету;
- які мають психічні захворювання;
- які одночасно проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів.
Подібні ситуації можуть призвести до тяжкої гіпоглікемії (із втратою свідомості) і усвідомлення хворим її виникнення. Пролонгована дія інсуліну, введеного підшкірно, може збільшити час виходу з гіпоглікемії.
При нормальному або зниженому рівні глікованого гемоглобіну необхідно брати до уваги можливість виникнення неусвідомлених (особливо у нічні години) нападів гіпоглікемії.
Дотримання хворими режиму прийому препарату та харчування, правильне введення інсуліну та усвідомлення симптомів гіпоглікемії є дуже важливими для зниження ризику гіпоглікемії. Фактори, які підвищують схильність до гіпоглікемії, потребують особливо ретельного контролю та можуть потребувати коригування дози. До них належать:
- зміна ділянки ін’єкції;
- посилення чутливості до інсуліну (наприклад, після усунення стресу);
- незвичне або дуже тривале фізичне навантаження;
- супутні захворювання (наприклад, блювання, діарея);
- неправильне харчування;
- пропущений прийом їжі;
- вживання алкоголю;
- деякі некомпенсовані ендокринні порушення (наприклад, при гіпотиреозі або при недостатності функції гіпофіза чи надниркових залоз);
- одночасне застосування інших лікарських засобів.
Супутні захворювання.
Супутні захворювання потребують інтенсивного спостереження за пацієнтом. У більшості випадків слід призначати контроль сечі на вміст кетонових тіл, що є необхідним для підбору дози інсуліну, оскільки потреба в інсуліні часто буває підвищеною. Хворі на цукровий діабет І-го типу повинні регулярно вживати їжу, принаймні отримувати вуглеводи у невеликих кількостях, навіть коли вони не хочуть їсти або можуть з’їсти лише невелику кількість їжі. Однак ні в якому разі не можна пропускати введення інсуліну.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Зосередженість хворих або швидкість реакції можуть бути порушені внаслідок гіпоглікемії, гіперглікемії або порушення зору. Усі ці явища можуть створювати ризик у ситуаціях, коли вони особливо важливі (наприклад, керування автомобілем або робота з механізмами).
Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність дотримуватись обережності для запобігання гіпоглікемії під час керування автомобілем. Це дуже важливо для тих, у кого знижені або відсутні відчуття попереджувальних симптомів гіпоглікемії або часто виникають напади гіпоглікемії. Необхідно враховувати, чи можуть вони керувати автомобілем або працювати з механізмами за подібних обставин.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. На сьогодні немає чітких даних про застосування препарату у період вагітності. Дослідження на тваринах не дали прямих доказів безпеки препарату при вагітності (на розвиток ембріона та плода, пологи або постнатальний розвиток).
Для хворих на попередній або гестаційний діабет дуже важливо ретельно контролювати вміст цукр

© 2017 Разработано компанией CDM, все права защищены.